Іржавий кліщ

Систематичне положення: Шкідник належить до надродини Eriophyoidea, родини Eriophyidae (чотириногі або галові кліщі). Представники роду Calepitrimerus мають мікроскопічні розміри та специфічну морфологію, що дозволяє їм приховано жити та харчуватися на поверхні або всередині тканин рослин.

Культури, що пошкоджуються: Вузька спеціалізація є головною ознакою цих кліщів. Зокрема, іржавий кліщ винограду (Calepitrimerus vitis) завдає значної шкоди виноградникам. Також існують види, що вражають пасльонові культури, такі як томати та перець, викликаючи їхнє виснаження та зниження якості плодів.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл включає стадії яйця, німфи та дорослої особини. Запліднені самиці успішно перезимовують у сховках: під лусочками бруньок або в тріщинах кори. Зі встановленням теплої погоди вони виходять назовні та заселяють молоді пагони, де активно розмножуються протягом усього вегетаційного періоду, створюючи декілька поколінь.

Характер пошкоджень та шкідливість: Шкідники живляться соком клітин, одночасно виділяючи токсичні речовини. Пошкоджені листки набувають характерного іржавого кольору, деформуються та передчасно сохнуть. Порушення процесів фотосинтезу призводить до послаблення всієї рослини, зниження морозостійкості та втрати товарного вигляду врожаю.

Заходи захисту: Ефективна боротьба базується на моніторингу насаджень. Рекомендовано застосовувати наступні заходи:

• Ранньовесняне обприскування акарицидами.
• Використання біологічних засобів захисту під час дозрівання плодів.
• Своєчасна санітарна обрізка та видалення пошкоджених пагонів.
• Підтримання високого рівня агротехніки для підвищення імунітету рослин.