Довгоносик

Довгоносики роду Curculio є одними з найнебезпечніших шкідників плодових та лісових дерев, що належать до родини Довгоносикові (Curculionidae), ряду Твердокрилі. Відмітною ознакою цих комах є видовжена передня частина голови, яка дозволяє самкам вигризати глибокі отвори у завязі плодів для відкладання яєць.

Серед культур, які найбільше страждають від діяльності цих шкідників, варто виділити яблуні, груші, фундук, дуб та каштан. Внаслідок живлення личинок внутрішніми тканинами плоду, відбувається передчасне опадання зав'язей, що суттєво знижує врожайність та якість продукції, роблячи її непридатною для споживання.

Цикл розвитку становить один рік. Зимують комахи на стадії імаго у ґрунті або рослинних рештках. Навесні, з настанням тепла, жуки виходять на поверхню та активно живляться бруньками та листям. Після відкладання яєць личинка розвивається всередині плоду, виїдаючи його серцевину, що є критичною фазою для майбутнього врожаю.

Шкодочинність довгоносиків виявляється у масовому пошкодженні плодів, на яких з’являються характерні вихідні отвори. Пошкоджені плоди часто вражаються вторинними інфекціями та гниллю. Повна втрата врожаю на окремих ділянках може сягати значних відсотків без впровадження вчасних захисних заходів.

Ефективний захист базується на комплексному підході:

• Регулярне збирання та утилізація падалиці для запобігання переходу личинок у ґрунт.
• Розпушування та перекопування ґрунту в пристовбурних колах восени.
• Застосування дозволених інсектицидів у період відродження жуків та їх додаткового живлення.