Букарка

Букарка (Cyllorhynchites betuleti) є небезпечним шкідником плодових культур із родини Трубкокрути (Attelabidae), що належить до ряду Твердокрилі. Цей жук поширений у садах і здатен спричиняти суттєві втрати врожаю, особливо за сприятливих для його розмноження погодних умов.

Основними кормовими рослинами для цього виду є представники родини Розові, зокрема яблуня, груша, слива, вишня, айва та абрикос. Наявність дикорослих родичів цих культур поблизу садів створює додаткові осередки розмноження шкідника, що ускладнює контроль за його чисельністю.

Біологічний цикл букарки охоплює розвиток личинок у ґрунті або всередині рослинних тканин. Дорослі жуки активізуються ранньою весною під час набухання бруньок. Самки вигризають отвори в тканинах рослин для відкладання яєць, після чого личинки, що відродилися, починають активно харчуватися внутрішніми частинами бруньок та молодих пагонів.

Характер пошкоджень зумовлює значну шкідливість: бруньки, що пошкоджені личинками, перестають розвиватися, засихають та згодом осипаються. Масове пошкодження бруньок веде до оголення гілок, зниження загальної вегетативної здатності дерева та прямої втрати генеративних органів, що формують майбутній урожай.

Мережі захисту саду від букарки базуються на комплексному підході. Важливе значення має агротехніка: своєчасне видалення падалиці, глибоке розпушування ґрунту в пристовбурних колах для знищення лялечок та ручне збирання жуків у ранкові години. За потреби застосовують інсектициди системної або контактно-кишкової дії в період появи перших ознак пошкоджень.