Хлібний довгоносик

Систематичне положення. Хлібний довгоносик (Eremnus cerealis) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид вважається небезпечним фітофагом, що спеціалізується на пошкодженні злакових культур, особливо в умовах посушливих регіонів, де його чисельність може швидко зростати.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник завдає шкоди переважно зерновим колосовим культурам, зокрема озимій та ярій пшениці, ячменю та житу. В умовах високої щільності популяції може спостерігатися пошкодження посівів вівса та інших злакових трав, що знаходяться поруч із полями основних зернових культур.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Зимують переважно жуки в ґрунті на різній глибині. Навесні, з настанням стійкого тепла, жуки виходять на поверхню та починають активно харчуватися молодими сходами, після чого відбувається парування та відкладання яєць у ґрунт або біля основи рослин.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Імаго обгризають листя, залишаючи на них характерні зазубрини по краях. Личинки, що живуть у ґрунті, пошкоджують кореневу систему, що призводить до порушення водного та мінерального живлення рослин. Результатом такої шкодочинності є кволість сходів, відставання у рості, а в окремих випадках — повна загибель рослин у місцях найбільшої концентрації шкідника.

Заходи захисту. Захист від хлібного довгоносика включає наступні кроки:

• Проведення якісної оранки ґрунту восени для знищення зимуючих особин.
• Дотримання сівозміни з уникненням висіву зернових після зернових.
• Використання інсектицидів системної та контактної дії під час вегетації.
• Моніторинг чисельності популяції на краях полів та в осередках підвищеної шкідливості.