Стебловий буряковий довгоносик

Систематичне положення: Стебловий буряковий довгоносик Hypolixus truncatulus належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид є вузькоспеціалізованим шкідником, що завдає відчутної шкоди посівам бурякових культур у різних кліматичних зонах.

Пошкоджувані культури: Головною кормовою базою для цього шкідника є цукровий, столовий та кормовий буряк. Окрім культурних рослин, довгоносик часто уражує бур'яни з родини лободових, які виступають проміжними господарями та забезпечують виживання популяції шкідника протягом сезону.

Біологія та цикл розвитку: Імаго зимують у верхніх шарах ґрунту або під рештками рослин. Після перезимівлі, з настанням стабільного тепла, жуки починають активне харчування. Яйця відкладаються самками поодиноко в тканини стебла. Личинка, що розвивається всередині стебла, проходить кілька вікових стадій, після чого заляльковується безпосередньо у виїдених ходах.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Зовнішні ознаки присутності шкідника — це виїдені краї листків жуками. Проте найнебезпечнішою є діяльність личинок, які руйнують внутрішню структуру стебла. Це призводить до передчасного висихання листків, зниження маси коренеплоду та погіршення його технологічних якостей. При сильному ураженні рослини стають крихкими та можуть обламуватися.

• Дотримання сівозміни з поверненням буряка на поле не раніше ніж через 3-4 роки.
• Ретельне знищення бур'янів родини лободових на полях та узбіччях.
• Використання інсектицидних протруйників насіння для захисту сходів.
• Обробка посівів дозволеними інсектицидами під час виходу жуків на поверхню.
• Оранка на зяб для знищення місць зимівлі комах.