Короїд малий

Систематичне положення: Короїд малий (Ips amitinus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Це небезпечний стовбуровий шкідник, який відіграє значну роль у динаміці лісових екосистем та спричиняє серйозні збитки лісовому господарству.

Культури, що пошкоджуються: Основними господарями для цього виду є хвойні породи дерев, переважно ялина європейська та сосна звичайна. Шкідник віддає перевагу деревам, які вже мають ознаки ослаблення через посуху, ураження грибковими захворюваннями або пошкодження вітром, проте масові спалахи можуть виникати й у здорових лісах.

Біологія та цикл розвитку: Життєвий цикл включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго. Зимують переважно жуки в лісовій підстилці або в корі. Навесні вони здійснюють масовий виліт для заселення нових дерев. Після спарювання самка прокладає вертикальний маточний хід, де відкладає яйця. Личинки, що вилуплюються, прогризають ходи в лубі, завершуючи розвиток у заглибленнях під корою.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Основна шкода завдається порушенням цілісності камбіального шару. В результаті переривається транспортування води та поживних речовин, що призводить до швидкого відмирання дерева. Ознаками зараження є «бурове борошно» (дрібна тирса) на корі та навколо стовбура, а також поступове жовтіння хвої, що свідчить про глибокі фізіологічні порушення.

• Видалення заселених дерев (санітарні рубки) до моменту вильоту молодих жуків.
• Виставлення ловчих дерев, які потім вчасно ошкурюються або спалюються.
• Моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток, що дозволяє вчасно виявити вогнище.
• Хімічний захист цінних насаджень методом обприскування стовбурів дозволеними препаратами.
• Забезпечення сталого стану лісів шляхом уникання накопичення сухостою та поваленої деревини.