Підгризаючі совки

Підгризаючі совки належать до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Noctuidae. Ця група комах включає низку видів, личинки яких мають спільну особливість — перегризання молодих рослин біля самої поверхні ґрунту, що робить їх критично небезпечними для молодих посівів навесні.

Шкідник є поліфагом та пошкоджує широкий спектр культур, включаючи озимі зернові, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк та багато овочевих культур. Найбільшу шкоду гусениці завдають навесні, коли інтенсивно харчуються після перезимівлі, пошкоджуючи ніжні паростки, що тільки зійшли.

Цикл розвитку зазвичай включає зимівлю гусениць у ґрунті. Після перезимівлі вони активізуються, окуклення відбувається в ґрунті, а метелики, що вилітають, відкладають яйця на бур’яни або культурні рослини. Протягом року може розвиватися від одного до трьох поколінь залежно від кліматичної зони та погодних умов сезону.

Типовий симптом пошкодження — раптове в’янення та падіння рослини, перегризеної в прикореневій частині. Гусениці молодших віків спочатку виїдають епідерміс листків, а старші — повністю зрізають стебло, часто затягуючи частини рослини в нори або під грудки ґрунту, що робить їх візуально менш помітними.

Система захисних заходів передбачає:

• Ретельне знищення бур’янів, які є кормовою базою для молодих гусениць.
• Проведення міжрядних обробітків ґрунту в період окуклення шкідника.
• Застосування інсектицидів, коли поріг шкодочинності перевищено.
• Використання біологічних методів, зокрема ентомофагів, у зонах стабільного розмноження совок.