Летюча сажка

Летюча сажка, збудником якої є гриб Ustilago tritici, є однією з найбільш підступних хвороб злакових культур. Особливість цього патогену полягає у його внутрішньостебловому способі життя: міцелій гриба розвивається разом із ростом рослини, не проявляючи зовнішніх ознак до моменту утворення колоса.

Головною групою ризику для цього захворювання є пшениця озима, пшениця яра та ячмінь. Спори гриба, що розлітаються під час цвітіння, потрапляють на квітки здорових рослин, проростають і інфікують зав'язь, перетворюючись на приховану грибницю всередині майбутнього зерна.

Умови розвитку хвороби визначаються мікрокліматом під час цвітіння злаків. Оптимальними є температура в межах 18–25 °C та висока відносна вологість повітря, які дозволяють спорам патогену швидко прорости та досягти зародка зернівки до того, як вона затвердіє.

Економічна шкода від летючої сажки є досить значною, адже заражений колос повністю заміщується споровою масою і не дає зерна. Оскільки інфекція передається через насіння, фермери часто отримують уражений урожай, навіть не підозрюючи про наявність патогену в насіннєвому матеріалі.

Найефективнішим заходом боротьби є використання якісних системних фунгіцидів для протруювання насіння перед посівом. Обов'язковим є також дотримання сівозміни та використання насіння лише з перевірених репродукцій, що пройшли фітосанітарний контроль та спеціальну обробку.