Довгоносик подовжений

Систематичне положення: Довгоносик подовжений (лат. Lixus elongatus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид є відомим фітофагом, який спеціалізується на живленні тканинами рослин, що належать до родини хрестоцвітих (Brassicaceae).

Культури, що пошкоджуються: В основному шкідник уражує дикорослі та культурні види хрестоцвітих рослин. Найчастіше його виявляють на посівах озимого та ярого ріпаку, гірчиці, суріпиці. Також значну роль у розмноженні виду відіграють бур'яни, такі як редька дика, що створюють сприятливі умови для поширення популяції на полях.

Біологія та цикл розвитку: Імаго перезимовують у ґрунті або під сухими рослинними залишками. Після настання стійкого тепла дорослі жуки виходять на поверхню, починаючи додаткове живлення. Самки розміщують яйця поодиноко, вгризаючись у стебла або черешки листків. Личинки, що виходять з яєць, ведуть прихований спосіб життя, вигризаючи ходи всередині стеблової частини рослини.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Личинки спричиняють виснаження рослин через пошкодження провідних систем стебла, що призводить до затримки росту, в'янення та навіть вилягання посівових площ. Дорослий жук пошкоджує листя, прогризаючи в них отвори. За умови високої щільності популяції, шкода від діяльності довгоносика може призвести до суттєвого зниження врожайності насіннєвих посівів.

• Агротехнічний захід: глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі.
• Контроль бур'янів: своєчасна боротьба з хрестоцвітими бур'янами на краях полів.
• Хімічний захист: використання інсектицидів контактно-кишкової дії у фазу інтенсивного заселення посівів.
• Моніторинг: використання жовтих клейових пасток для виявлення початку міграції жуків на поля.