Довгоносик-стеблоїд

Систематичне положення: Довгоносик-стеблоїд Lixus impressiventris належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей вид спеціалізується на живленні тканинами рослин, зокрема представниками родини лободових, що робить його потенційно небезпечним для цукрових та кормових буряків.

Культури та шкодочинність: Основними господарями є бурякові культури. Шкоди завдають як дорослі комахи, так і личинки. Дорослі жуки пошкоджують листя, а личинки, розвиваючись всередині черешків, порушують провідну систему рослини, що призводить до загального пригнічення культури та зниження врожаю коренеплодів.

Біологія та цикл розвитку: Зимує жук переважно у стадії імаго в ґрунті або рослинних залишках. Навесні, при підвищенні температури, комахи виходять на поверхню та заселяють посіви. Після спарювання самки відкладають яйця, і після вилуплення личинки починають свій цикл розвитку, прокладаючи ходи всередині стебел.

• Пошкодження точок росту та черешків листків.
• Втрата маси коренеплодів через порушення фотосинтезу.
• Підвищення ризику зараження рослин вторинними інфекціями.
• Зниження цукристості внаслідок фізіологічного стресу.

Заходи захисту: Агротехнічні заходи включають просторову ізоляцію від минулорічних полів цукрових буряків та знищення бур'янів, зокрема лободи. Важливо проводити глибоку оранку після збору врожаю для знищення личинок та дорослих особин, що залишаються в ґрунті на зимівлю.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів широкого спектру дії під час появи масових виходів жуків. Потрібно проводити регулярний моніторинг полів, особливо на краях посівів, які першими заселяються шкідниками, щоб застосувати препарати до початку відкладання яєць.