Стебловий буряковий довгоносик

Систематичне положення: Стебловий буряковий довгоносик (Lixus rubicundus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це фітофаг, який спеціалізується на живленні рослинами родини амарантових та лободових.

Культури: Основним об'єктом живлення для цього шкідника є цукровий, столовий та кормовий буряк. Окрім культурних насаджень, комаха часто зустрічається на дикорослих видах лободи та інших споріднених бур'янах, які слугують кормовою базою у ранній весняний період.

Біологія та цикл розвитку: Імаго зимують у ґрунті або під залишками рослинності на полях та узбіччях. Після виходу з діапаузи навесні жуки живляться листям, а згодом самиці відкладають яйця в черешки листків або безпосередньо в тканини стебла. Личинки, що розвиваються всередині рослин, прогризають ходи, перешкоджаючи нормальному розвитку буряка.

Характер пошкоджень: Личинки вигризають внутрішні частини черешків, що викликає в'янення та відмирання листя. Внаслідок пошкоджень судинної системи рослини сповільнюють ріст, корінь недоотримує поживні речовини, що знижує загальну продуктивність посівів. Окрім цього, місця пошкоджень стають «воротами» для вторинних інфекцій.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на дотриманні сівозміни та просторової ізоляції від місць накопичення шкідника. Обов'язковим є знищення бур'янів-господарів на прилеглих територіях. При виявленні осередків масового заселення проводять обробку інсектицидами, які дозволені до використання в посівах буряка, з дотриманням регламентів застосування.