Стебловий буряковий довгоносик

Стебловий буряковий довгоносик (Lixus subtilis) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це комаха-фітофаг, яка спеціалізується на пошкодженні культурних та дикорослих видів родини амарантових, зокрема цукрових, кормових та столових буряків.

Біологічний цикл розвитку включає повне перетворення. Імаго перезимовують у ґрунті або рослинних залишках, виходячи на поверхню навесні. Активне розмноження та відкладання яєць відбуваються у період інтенсивного росту буряків. Самка вигризає камеру в черешку листка або стеблі, куди відкладає яйце, після чого личинка, що вилупилася, починає свій розвиток всередині тканин рослини.

Шкодочинність довгоносика проявляється у двох формах. Дорослі жуки пошкоджують листя та стебла, що уповільнює фотосинтез рослини. Личинки, харчуючись внутрішніми тканинами стебла, створюють численні ходи. Це призводить до порушення фізіологічних процесів живлення рослини, пожовтіння листя та у важких випадках до передчасного відмирання цілих частин рослини або зниження загальної маси коренеплоду.

Для ефективної боротьби з Lixus subtilis важливо враховувати агротехнічні умови вирощування. Розвиток шкідника тісно пов'язаний із залишенням падалиці буряків та недотриманням правил сівозміни. На полях, де проводиться інтенсивна обробка ґрунту, чисельність шкідника зазвичай нижча, оскільки порушуються умови його успішної зимівлі.

Заходи захисту посівів включають:

• Дотримання сівозміни з просторовою ізоляцією посівів.
• Якісну заробку рослинних залишків у ґрунт після збирання врожаю.
• Проведення ранньої глибокої оранки зябу.
• Хімічний захист за допомогою дозволених інсектицидів у період відродження личинок.