Великий сосновий довгоносик

Систематичне положення. Великий сосновий довгоносик (Pachylobius picivorus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Цей жук є одним із найнебезпечніших фітофагів у лісовому господарстві, який спеціалізується на пошкодженні молодих хвойних насаджень.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник завдає шкоди переважно представникам родини соснових (Pinaceae). Найбільш вразливими є молоді саджанці сосни звичайної, ялини та модрини. Особливо небезпечним є заселення шкідником ділянок, на яких щойно було проведено заліснення, що призводить до значних втрат садивного матеріалу.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток комахи відбувається з повним перетворенням. Імаго зимують у лісовій підстилці або грунті. Навесні жуки розпочинають інтенсивне додаткове живлення корою молодих дерев. Личинки розвиваються в підкоровій частині пнів або корінні хвойних, харчуючись лубом, що значно знижує життєздатність дерев або призводить до їх швидкої загибелі.

Характер пошкоджень та шкідливість. Взрослі жуки вигризають на молодих пагонах та стовбурах невеликі ділянки кори, що викликає окільцювання стовбура. Це блокує потік поживних речовин по флоемі, внаслідок чого дерево поступово засихає. Масове розмноження шкідника на ділянці може знищити до 90% саджанців за короткий період часу.

Заходи захисту. Система інтегрованого захисту включає комплекс превентивних та винищувальних заходів:

• Видалення пнів з лісосік, що перериває цикл розвитку личинок.
• Застосування пасток (ловчих колод) для відлову дорослих особин у весняний період.
• Обробка садивного матеріалу системними інсектицидами перед посадкою.
• Дотримання правил лісокористування та своєчасне вивезення деревини з лісу для запобігання заселення комахами.