Кипарисовий лубоїд

Систематичне положення: Кипарисовий лубоїд (Phloeosinus cristatus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae), підродини короїдів (Scolytinae). Цей вид є одним із найнебезпечніших стовбурових шкідників хвойних насаджень у теплих кліматичних зонах.

Культури, що пошкоджуються: В основному шкідник спеціалізується на деревах родини кипарисових. До списку рослин-господарів входять кипарис (Cupressus), туя (Thuja), ялівець (Juniperus) та кипарисовик (Chamaecyparis). Найчастіше заселяються дерева, що перебувають у стані фізіологічного стресу через посуху або неправильну агротехніку.

Біологія та цикл розвитку: Комаха проходить повний цикл перетворення. Імаго прогризають кору та прокладають під нею маточні ходи, де відкладають яйця. Личинки, що вилуплюються, прокладають власні ходи, живлячись внутрішніми тканинами кори та камбієм. Протягом року за сприятливих температурних умов може спостерігатися розвиток кількох поколінь цього шкідника.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Ознаками присутності шкідника є характерні отвори в корі, накопичення бурового борошна, а також ушкодження молодих пагонів. Останні часто відламуються в місцях виїдання жуками. Результатом діяльності шкідника є припинення руху поживних речовин, що призводить до поступового відмирання частин крони та загибелі всієї рослини.

Заходи захисту: Ефективний контроль базується на комплексному підході:

• Регулярний санітарний огляд насаджень та видалення пошкоджених гілок.
• Забезпечення оптимального режиму поливу та підживлення для підвищення резистентності.
• Застосування інсектицидів під час активного лёту імаго.
• Використання пасток із феромонами для раннього виявлення чисельності комах.