Стебловий пасльоновий довгоносик

Стебловий пасльоновий довгоносик (Phyrdenus divergens) є представником родини Curculionidae та відряду твердокрилих. Цей фітофаг є серйозною загрозою для господарств, що спеціалізуються на вирощуванні овочевих культур, оскільки його діяльність часто залишається непоміченою до моменту суттєвого пошкодження рослин.

Коло господарів цього шкідника охоплює представників родини пасльонових. Найбільш вразливими є баклажани, томати, картопля та перець. Дорослий жук пошкоджує листя та стебла, проте основну шкоду завдають саме личинки, які розвиваються всередині стеблової частини рослини, блокуючи провідні системи живлення.

Життєвий цикл включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго. Самки прогризають тканини стебла, щоб відкласти яйця, що створює «вхідні ворота» для вторинних інфекцій, зокрема бактеріальних та грибкових хвороб. Розвиток личинки триває кілька тижнів, після чого настає стадія лялечки, що може проходити в ґрунті або в порожнинах стебла.

Основними симптомами присутності шкідника є деформація та в’янення верхівок пагонів, утворення локальних потовщень (галлів) на стеблах та викривлення розвитку плодів. При огляді рослини можна помітити характерні отвори на стеблах, через які виходили дорослі особини або через які відкладалися яйця.

Мережа заходів захисту базується на таких принципах:

• Дотримання просторової ізоляції між полями пасльонових культур.
• Видалення та спалювання пошкоджених рослин разом із кореневою системою.
• Застосування інсектицидів контактно-кишкової дії під час літнього періоду активності жуків.
• Глибока зяблева оранка для знищення місць зимівлі комах у ґрунті.