Довгоносик будяковий

Систематичне положення. Будяковий довгоносик (Rhinocyllus conicus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це спеціалізований вид комах, що живиться тканинами рослин родини айстрових і часто розглядається як ефективний природний агент для обмеження розповсюдження інвазивних видів бур'янів.

Культури, що пошкоджуються. Основними об'єктами живлення цього жука є різні види будяка (Carduus) та розторопші (Silybum). Завдяки своїй вибірковій харчовій спеціалізації, цей шкідник майже не переходить на культурні рослини, проте в окремих випадках може завдавати шкоди рослинам, що мають господарське значення в межах родини айстрових.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток виду відбувається в одній генерації протягом року. Імаго перезимовують у ґрунті або рослинних рештках. Навесні, після періоду додаткового живлення, самки відкладають яйця безпосередньо на поверхню молодих бутонів. Личинки, що відроджуються, відразу вгризаються в квіткову корзинку, де й відбувається весь подальший розвиток до стадії лялечки.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Личинки пошкоджують квітколоже та насіння, що розвивається всередині кошика. Це призводить до того, що насіння втрачає схожість або повністю гине. У разі масового заселення рослина-господар не здатна утворювати життєздатне насіння, що робить цей вид перспективним для методів біологічної боротьби з карантинними бур'янами.

Заходи захисту. Заходи боротьби проти цього довгоносика зазвичай не є актуальними в інтенсивному землеробстві, оскільки він діє як природний регулятор чисельності бур'янів. Якщо виникає потреба обмеження його чисельності, застосовують агротехнічні методи, такі як скошування сорної рослинності до моменту вильоту імаго, що перериває життєвий цикл комахи.