Стрибун кривоногий

Систематичне положення. Стрибун кривоногий (Rhynchaenus sanguinipes) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Ці жуки відомі своєю здатністю до різких стрибків завдяки добре розвиненим стегнам задніх кінцівок, що робить їх важкодоступними для багатьох хижих комах та ускладнює проведення моніторингу на плантаціях.

Культури та шкодочинність. Шкідник спеціалізується на живленні представниками родини розових, зокрема яблунею, грушею, а також різними видами верб та тополевих. Основна шкода полягає в пошкодженні листового апарату дорослими жуками та личинками, які прокладають міни всередині тканин листка. Це порушує процеси фотосинтезу, послаблює дерево та сприяє передчасному листопаду.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл комахи синхронізований із фенофазами кормових рослин. Перезимувавши в укриттях (під корою, у ґрунті або рослинних рештках), імаго навесні переходять до активного живлення. Після спарювання самка відкладає яйця в тканини листка, де пізніше вилуплюється личинка, що харчується паренхімою, залишаючи після себе вузькі звивисті ходи, які з часом розширюються.

Характер пошкоджень. Ознаками ураження є поява дрібних отворів на листках, які згодом можуть зливатися, спричиняючи некроз окремих ділянок пластинки. У випадках масового розмноження крона дерева набуває «ажурного» вигляду, що суттєво знижує продуктивність фотосинтезу. Це негативно відображається на приростах пагонів, закладці плодових бруньок на наступний рік та загальному фітосанітарному стані насаджень.

Заходи захисту. Система захисту передбачає агротехнічні та хімічні заходи. Важливим є збір та знищення опалого листя восени, оскільки в ньому можуть зимувати шкідники. В період вегетації, при перевищенні порогу шкодочинності, застосовують обприскування інсектицидами згідно зі списками пестицидів, дозволених до використання в сільському господарстві. Обробки слід проводити до початку цвітіння або після нього, враховуючи вимоги безпеки для бджіл.