В'язовий заболонник

Систематичне положення. В'язовий заболонник (Scolytus ensifer) — це невеликий жук із родини довгоносиків (Curculionidae), що належить до підродини короїдів (Scolytinae). Цей вид є одним із найбільш небезпечних стовбурових шкідників, що спеціалізуються на ураженні порід родини в'язових.

Кормові культури. Головними господарями цього шкідника є види роду в'яз (Ulmus). Комаха частіше обирає для заселення дерева, які вже мають ознаки фізіологічного ослаблення або ушкоджені іншими несприятливими чинниками середовища.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається один раз на рік, проте в теплих регіонах спостерігається часткова друга генерація. Після спарювання самки прогризають ходи під корою, відкладаючи яйця вздовж маточних каналів. Личинки, що вилуплюються, інтенсивно живляться живими тканинами дерева, формуючи характерний візерунок ходів, який зазвичай добре помітний під знятою корою.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Діяльність личинок порушує транспортування поживних речовин та води, що викликає швидке в’янення крони та загибель дерева. Критичною загрозою є здатність заболонника переносити збудників судинних захворювань, зокрема графіозу, що провокує масштабне всихання в'язів у насадженнях.

Заходи захисту. Захист дерев базується на профілактиці та санітарному догляді за насадженнями. Основні кроки включають:

• Вчасне виявлення та видалення сухостійних чи заселених дерев з подальшим їх вивозом за межі лісового масиву.
• Спалювання або переробка порубкових залишків для знищення популяції шкідника.
• Моніторинг періоду льоту імаго за допомогою феромонних пасток або ловчих дерев.
• Застосування хімічних препаратів для обробки стовбурів у декоративних паркових зонах.
• Стимуляція росту дерев для підвищення їхньої природної опірності до заселення стовбуровими шкідниками.