Маковий прихованохоботник

Систематичне положення: маковий прихованохоботник (Stenocarus ruficornis) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera), родини довгоносиків (Curculionidae). Це вузькоспеціалізований шкідник, життєдіяльність якого тісно пов'язана з представниками роду мак (Papaver).

Культури, що пошкоджуються: основною кормовою базою для цього виду є мак снотворний та мак олійний. Шкоду завдають як імаго, так і личинки. Жуки живляться листками, вигризаючи в них характерні дрібні отвори, тоді як личинки зосереджуються на репродуктивних органах рослини, знищуючи насіння всередині коробочок.

Біологія та цикл розвитку: зимує шкідник у стадії імаго у верхньому шарі ґрунту або під рештками рослин. Навесні жуки виходять на поверхню та починають живлення. Після спарювання самки відкладають яйця на молоді коробочки. Личинки, що розвиваються всередині коробочок, після завершення живлення виходять у ґрунт, де відбувається заляльковування.

Характер пошкоджень та шкодочинність: найбільша небезпека полягає у прихованому способі життя личинок, через що пошкодження часто помітні вже після завданої шкоди. Втрати врожаю насіння можуть сягати 50% при відсутності належного захисту. Крім того, місця проникнення личинок можуть стати воротами для інфекцій, що додатково знижує якість сировини.

Заходи захисту: для обмеження чисельності шкідника рекомендується просторова ізоляція від минулорічних посівів маку. Ефективними є заходи механічного обробітку ґрунту, що порушують спокій лялечок. Під час вегетації проводять моніторинг чисельності жуків, а при виявленні загрози застосовують дозволені інсектициди згідно з регламентами використання.