Буряковий стебловий довгоносик

Буряковий стебловий довгоносик (Temnorhinus mendicus) є представником ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей фітофаг спеціалізується на пошкодженні рослин родини амарантових, зокрема усіх видів буряків, завдаючи значної шкоди промисловим посівам цукрових буряків у південних та степових зонах.

Біологія виду передбачає зимівлю дорослих комах у ґрунті або під сухими рештками бур'янів. З настанням тепла жуки виходять на поверхню та розпочинають додаткове живлення молодими листками. Після спарювання самки відкладають яйця безпосередньо в тканини черешків або стебел, де згодом відроджуються личинки.

Основна шкода завдається личинками, які вигризають внутрішні порожнини в стеблах. Це порушує транспортування поживних речовин та води, призводить до викривлення стебла, передчасного в'янення листкової розетки та суттєвого зниження маси коренеплоду, що є критичним для цукристості сировини.

Рівень шкодочинності Temnorhinus mendicus залежить від щільності популяції та погодних умов у критичні фази розвитку рослини. Особливо небезпечним є пошкодження молодих посівів, що може спричинити значне зрідження густоти стояння рослин та потребує вчасного моніторингу полів агрономами господарств.

Система захисту посівів від цього шкідника має бути комплексною:

• Дотримання сівозміни з метою віддалення посівів від місць накопичення шкідника.
• Ретельне знищення бур'янів, зокрема лободи та інших маревих, у період вегетації та після збору врожаю.
• Застосування якісної обробки ґрунту (глибока оранка), що сприяє знищенню імаго під час зимівлі.
• Хімічне обприскування інсектицидами системної дії у випадках перевищення ЕПВ у період масової появи жуків.