Тополево-ожикова попелиця

Тополево-ожикова попелиця (Thecabius gravicornis) є представником родини Aphididae, що завдає шкоди насадженням тополі. Це вузькоспеціалізований шкідник, який має складний цикл розвитку, що включає зміну кормових рослин протягом вегетаційного періоду, що є типовим для представників підродини Eriosomatinae.

Первинними господарями цього виду є різні види тополі, на яких попелиця утворює специфічні гали. Вторинними господарями, де розвиваються літні покоління, виступають рослини з роду ожика (Luzula). Саме ця міграція дозволяє шкіднику успішно переживати несприятливі літні умови на тінистих ділянках біля коріння трав’янистих рослин.

Життєвий цикл включає фазу яйця, що зимує на корі тополі, та низку поколінь, які розмножуються партеногенетично. Навесні самки-засновниці викликають деформацію листя тополі, перетворюючи його на своєрідні «мішечки» або згортки. У середині літа крилаті особини-мігранти перелітають на ожику, де заселяють кореневу систему або основу стебел.

Шкодочинність полягає не лише у пошкодженні листя, а й у виснаженні дерев через постійне живлення попелиці соком. Скручене листя втрачає здатність до нормального фотосинтезу, що призводить до загального пригнічення рослин, зменшення річного приросту та зниження їхньої декоративної цінності в паркових зонах.

Ефективний захист базується на моніторингу появи перших галів на тополях напровесні. Застосування системних інсектицидів у цей період дозволяє знищити попелицю до того, як вона утворила захисні гали. Також слід проводити профілактичну обробку садивного матеріалу в розплідниках та контролювати зарості ожики, якщо вони є джерелом інфекції для молодих насаджень.