Великий сосновий лубоїд

Систематичне положення. Великий сосновий лубоїд (Tomicus piniperda) — це небезпечний представник ряду твердокрилих (Coleoptera), що належить до родини довгоносиків (Curculionidae) та підродини короїдів. Цей вид є одним із ключових шкідників хвойних порід, що має широке поширення у лісових екосистемах.

Культури та характер пошкоджень. Основним об'єктом живлення для лубоїда є сосна звичайна, хоча він може атакувати й інші хвойні дерева. Шкода проявляється у двох фазах: під час розмноження личинки знищують луб та камбій під корою стовбура, що призводить до відмирання цілого дерева. Дорослі особини восени та навесні пошкоджують верхівкові пагони, викликаючи їх масове опадання, що істотно виснажує рослину.

Біологія та цикл розвитку. Зимують жуки у нижній частині стовбурів або лісовій підстилці. Навесні вони проникають під кору, де самки прокладають маточні ходи та відкладають яйця. Після завершення розвитку личинок і лялечок, молоді жуки виходять назовні, щоб харчуватися пагонами. Це так зване «додаткове живлення» є критичним для формування статевозрілих особин перед зимівлею.

Шкодочинність. У роки масового розмноження великий сосновий лубоїд стає причиною загибелі цілих масивів соснових насаджень. Втрата великої кількості пагонів у молодих дерев призводить до деформації крони та зниження приросту, що має негативні наслідки для лісового господарства та екологічного стану лісу в цілому.

Заходи захисту. Захист насаджень від шкідника має бути комплексним та включати:

• Проведення регулярних санітарно-оздоровчих заходів у лісах.
• Очищення ділянок від порубкових решток та сухостою.
• Використання ловчих дерев навесні для відлову комах-розмножувачів.
• Застосування біологічних препаратів у зонах високої загрози.
• Моніторинг чисельності популяції за допомогою феромонних пасток.