Гельмінтоспоріозна коренева гниль

Гельмінтоспоріозна коренева гниль є серйозним грибковим захворюванням, збудником якого є патоген Bipolaris sorokiniana. Це захворювання вражає підземні органи та нижню частину стебла рослин, блокуючи судинну систему та перешкоджаючи нормальному поглинанню води та поживних речовин.

Хвороба найбільш небезпечна для злакових культур, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю та жита. Патоген здатний зберігатися у ґрунті, на післяжнивних рештках та всередині насіннєвого матеріалу, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов та важким для викорінення.

Серед характерних ознак слід виділити появу бурих плям на колеоптилі, загнивання кореневої системи та потемніння вузла кущіння. Хворі рослини виглядають пригніченими, часто спостерігається їх вилягання або передчасне відмирання. Уражені посіви часто виглядають плямистими, з великою кількістю недорозвинених чи порожніх колосів.

Сприятливі умови для розвитку інфекції включають високу вологість ґрунту при помірних температурах. Недотримання сівозміни, зокрема повернення зернових на попереднє місце раніше ніж через три роки, значно провокує накопичення інфекційного запасу в ґрунті, що посилює епіфітотійний процес.

Ефективні заходи контролю включають:

• Використання стійких до хвороби сортів.
• Якісне протруєння насіння системними фунгіцидами.
• Дотримання просторової ізоляції та оптимальних строків посіву.
• Застосування агротехнічних методів для покращення аерації та дренажу ґрунту.
• Боротьбу з бур'янами, які є резерваторами інфекції.