Ламінована коренева гниль

Збудником цієї хвороби є гриб Phellinus weirii, що спричиняє руйнівну кореневу та комлеву гниль. Цей патоген належить до класу базидіоміцетів і спеціалізується на деградації деревини хвойних порід, що призводить до втрати стійкості та подальшої загибелі дерев.

Найбільш чутливою культурою до цього захворювання є псевдотсуга Мензиса (Douglas Fir). Також інфекція вражає тсугу, ялицю та деякі види ялини. Патоген має здатність виживати в залишках кореневої системи десятиліттями, що робить його вкрай небезпечним для сталого лісового господарства.

Зовнішні ознаки ураження включають передчасне опадання та зміну кольору хвої, зниження інтенсивності росту та посилене утворення шишок перед загибеллю. Внутрішня симптоматика характеризується розшаруванням деревини на річні кільця, при цьому між шарами формуються білі грибні плівки міцелію.

Поширення патогена відбувається переважно через прямий контакт кореневих систем хворих і здорових дерев у ґрунті. Росту гриба сприяє оптимальна вологість та щільність насаджень, де корені дерев тісно переплітаються, створюючи умови для безперешкодної міграції грибниці.

Вредоносність хвороби полягає в утворенні ділянок сушняку, що поширюються з часом. Основними заходами профілактики є вилучення заражених пнів, проведення вибіркових санітарних рубок та перехід на висаджування стійких до патогена листяних порід, що перериває ланцюг передачі інфекції між хвойними деревами.