Фомоз коренеплодів селери

Збудником фомозної гнилі коренеплодів та основи стебла селери є гриб Subplenodomus apiicola (синонім Phoma apiicola). Це небезпечне інфекційне захворювання, що відноситься до класу грибкових гнилей, яке здатне уражати рослини на всіх етапах вегетації, від сходів до періоду зберігання зібраного врожаю.

Основною культурою-господарем цього патогену є селера (коренева, черешкова та листова). Гриб уражає кореневу систему, прикореневу зону стебла та сам коренеплід, що призводить до порушення живлення рослини та її подальшої загибелі в польових умовах або передчасного псування під час зберігання у сховищах.

Ключовими ознаками хвороби є поява бурих, злегка втиснутих плям на коренеплодах та основах черешків. У міру розвитку інфекції тканина розм'якшується, стає коричневою або майже чорною, а на уражених ділянках формуються численні дрібні чорні крапки — пікніди, які є органами спороношення гриба.

Розвитку фомозу сприяють висока вологість ґрунту та повітря, а також помірні температури (в межах +15...+20°C). Інфекція активно поширюється через заражене насіння, ґрунт, у якому гриб може зберігатися роками, та рослинні рештки, залишені на полі після збирання врожаю.

Для захисту селери від фомозу застосовують комплекс агротехнічних та хімічних заходів. До них належать дотримання сівозміни з поверненням культури на колишнє місце не раніше ніж через 3–4 роки, використання оздоровленого насіннєвого матеріалу, ретельне видалення рослинних решток, а також внесення фунгіцидів у періоди епіфітотій.

• Знезараження насіння перед посівом.
• Дотримання оптимального режиму вологості у теплицях та на полях.
• Просторова ізоляція посівів від заражених ділянок.
• Своєчасна вибраковка уражених рослин при закладці на зберігання.