Глива звичайна

Глива звичайна (Pleurotus ostreatus) в агрономічному середовищі розглядається як патоген, що спричиняє розвиток білої гнилі деревини. Хоча гриб відомий як культивований продукт, у промисловому садівництві він діє як дереворуйнівний паразит, що знижує життєздатність багаторічних насаджень.

Цей гриб вражає переважно листяні породи, зокрема яблуні, груші, тополі та клени. Збудник потрапляє в рослину через механічні пошкодження кори, морозобоїни або неякісно виконані зрізи під час обрізки. Поступове руйнування лігніну робить дерево крихким та схильним до швидкого перелому під час вітру.

Ознаками зараження є поява помітних плодучих тіл гриба на стовбурі або великих скелетних гілках. На початкових етапах деревина всередині стає пухкою, набуває світлого або жовтуватого відтінку з вираженими чорними лініями обмеження міцелію. Згодом деревина втрачає міцність і перетворюється на трухляву масу.

Розвитку хвороби сприяє надмірна вологість повітря та наявність відмерлих або пошкоджених тканин, які стають поживним середовищем для грибниці. Поширення спор відбувається повітряно-крапельним шляхом, тому важливо контролювати стан кори навіть у невеликих приватних господарствах.

• Регулярна дезінфекція інструментів при обрізці.
• Вчасне лікування ран спеціальними пастами.
• Видалення хворих дерев з корінням для запобігання поширенню інфекції.
• Підтримання здоров'я дерев за допомогою кореневого підживлення.

Профілактичні заходи є найбільш ефективним способом захисту, оскільки лікування глибоких стадій гнилі деревини є практично неможливим. Дотримання правил агротехніки мінімізує ризик потрапляння спор у внутрішні тканини рослини.