Протобластенія скельна

Протобластенія скельна (Protoblastenia rupestris) — це вид накипних лишайників, який з ботанічної точки зору не належить до збудників хвороб сільськогосподарських культур. У народі та серед початківців-агрономів його іноді помилково відносять до патогенів, проте цей організм є симбіотичним комплексом гриба та водорості.

Тип життєдіяльності цього організму — епілітний, тобто він надає перевагу твердим субстратам, таким як каміння, вапнякові породи або бетонні споруди. Protoblastenia rupestris не виділяє токсинів та не проникає у провідну систему рослин, тому не може вважатися хворобою, що спричиняє некрози або в'янення культур.

Наявність подібних організмів на корі дерев вказує лише на старіння тканин кори або тривалу вологість у саду. Сама по собі протобластенія не є інфекційним агентом, проте густі колонії лишайників можуть бути ознакою загального пригнічення рослини через погану вентиляцію або недостатній догляд за деревиною.

Умови, що сприяють поширенню цього виду, обмежуються стабільним рівнем вологості та наявністю мінеральних поверхонь. Лишайник не розвивається на інтенсивно зростаючих молодих пагонах, оскільки активне розтягнення тканин кори перешкоджає закріпленню та росту його слані.

Для профілактики небажаної присутності лишайників рекомендується проводити регулярне очищення штамбів від ороговілої кори та обробку вапняковим молоком. Оскільки цей організм не є паразитом, спеціальні фунгіциди проти нього не застосовуються — цілком достатньо агротехнічних методів догляду за садом.