Склеротиніоз

Склеротиніоз, або біла гниль — це поширене мікологічне захворювання, збудником якого є представники родини Sclerotiniaceae. Ці гриби вирізняються надзвичайною витривалістю завдяки утворенню склероціїв — щільних тіл, що накопичуються в ґрунті та зберігають життєздатність протягом тривалого часу.

Ця хвороба уражає велику кількість сільськогосподарських культур, особливо вибагливими до неї є соняшник, ріпак, соя, квасоля та різноманітні овочеві культури. Патоген може уражати як коріння, так і надземну частину рослини, що значно ускладнює своєчасну діагностику та боротьбу з ним.

Серед основних ознак хвороби виділяють появу білого повстяного нальоту на місцях ураження. Усередині тканин стебла або на коренях утворюються чорні склероції різної форми. Тканини рослин швидко розм’якшуються, стають водянистими, що призводить до в’янення та повної загибелі окремих частин або всієї рослини.

Розвитку інфекції сприяє підвищена вологість ґрунту та повітря, а також затяжні періоди дощової погоди. Оптимальною для гриба є температура від +15 до +22°C. Поширення інфекції відбувається за допомогою аскоспор, які переносяться повітряними потоками на значні відстані, а також через ґрунт при механічному обробітку.

Економічна шкода від склеротиніозу дуже висока: втрати врожаю можуть сягати 50% і більше за умов епіфітотії. Система захисту обов'язково має включати сівозміну, використання стійких гібридів, фунгіцидну обробку в критичні фази розвитку та якісний обробіток ґрунту, що перешкоджає накопиченню склероціїв.

• Використання фунгіцидів на основі карбендазиму та інших діючих речовин.
• Вилучення з сівозміни культур-господарів на період 3-5 років.
• Використання сидератів для оздоровлення ґрунту.
• Очищення насіння від домішок склероціїв гриба.