Ренклод теньківський

Сорт отримано Л.А. Севастьяновою в Татарському НІІСГ від гібридизації Татарської жовтої з Джефферсоном та елітою 4-12 (Терн місцевий Ренклод реформа). Районовано в Татарстані з 1988 р.

Дерево низькоросле, із кулястою кроною середньої густини. Опаленість крони середня. Кора на штамбі коричнева з сірим нальотом, шорстка. Скелетні гілки світло-коричневі, гладкі. Пагони червонувато-коричневі, прямі, середньої довжини, тонкі, голі, із дрібними світло-сірими чечевичками середньої густини. Лис­тя зелене, середнє, овальне, рідше широкоовальне, слабоморщинисте, опукле, слабкоопушене, з тупозубчастими, рідше двоякотупозубчастими, піднятими краями, загостреною, слабо зігнутою вниз верхівкою, ширококлиноподібним основанням, на коротких, тонких пігментованих черешках із ланцетовидними, середніми, рано опада­ючими прилистками. Залізисті залозки дрібні, рідкісні, жовті, округлі, розташовані як на черешках, так і на основі листка. Квітки білі, середні, із середньорозкритими пелюстками. Риль­це маточки округле, розташоване вище та нижче пиляків.

Плід дрібний (18 г), округлий, нерівнобічний, фіолетово-темно-червоний, із округлою верхівкою, малою воронкою в основі, із середнім восковим нальотом, черевним швом. Шкірка тонка, гірка, знімається добре. М'якоть жовта, тонкозернисто-волокниста, середнього ступеня соковитості та щільності, кислувато-солодка, гарного смаку. Плодоніжка середня за довжиною, тонка. Відрив сухий. Кісточка округло-яйцевидна, середня, світло-коричнева, із вузько-округлою верхівкою, тупозагостреним основанням, закритим спинним швом, вузьким черевним швом, коротким, тупим килем, дрібноямчасто-бугоркуватою поверхнею, від м'якоті відділяється середньо.

Плід дозріває наприкінці ав­густа — початку вересня, має привабливий зовнішній вигляд, містить 14,6% сухих речовин, 1,7% органічних кислот, 12,88% цукрів, 14,45 мг/100г аскорбінової кислоти, придатний для спо­живання у свіжому та переробленому вигляді (варення, джем).

Цвітіння починається в другій декаді травня. В плодоношення вступає на 3-4 рік після окулірування.

Сорт середньоурожайний, самоплідний, середньозимостійкий, не­засухостійкий, середньожаростійкий, у середньому ступені уражується клястероспоріозом, іржею, слизистим пильщиком, добре роз­множується окуліруванням, весняною щепленням, середньо — зеленими живцями в штучному тумані. Опилюється Синеглазкою, Татарською жовтою, Скороплід­кою червоною.

Переваги сорту: скороплідність, самоплідність, придат­ність для споживання у свіжому та переробленому вигляді, привабли­вість зовнішнього вигляду плодів, слабкорослість.

Недоліки сорту: низька засухостійкість, не щорічне плодоношення через підмерзання квітових бруньок.