Сверхранняя

Сорт виведено Л.А. Севастьяновою та Г.Е. Осиповим у Татарського НДІ сільського господарства від вільного запилення сливи Татарська жовта. Введено в Госреестр з 2001 р.

Дерево слаборосле, з кулястою кроною середньої густоти. Олистяність крони середня. Кора на штамбі та основних суцвіттях шершава, коричнева, рідше світло-коричнева. Побіги тонкі, в основному прямі, короткі, красно-коричневі, неопушені, з численними мелкими світло-коричневими чечевичками, листя мелкі, оберненояйцевидні, рідше овальні, світло-зелені, гладкі, матові, випуклі, слабоопушені, із заостреною, рідше тупо-острою верхівкою, гострим основанням, тупопильчатим краєм, на коротких, тонких, пігментованих черешках із ланцетовидними, мелкими, опадаючими в середні терміни прилистниками. Железинки мелкі, рідше середні, жовті, округлі, частіше розташовані на основі листка. Квітки білі, середні, з широковідкритими пелюстками. Рильце пестика розташоване вище пилок.

Плоди мелкі (12,0 г), красно-фіолетові, округло-овальні, нерівнобокі, із середнім восковим нальотом, округлою вершиною, мілкою воронкою в основі, слабким брюшним швом. Шкірка тонка, відділяється від м'якоті середньо. М'якоть зеленувато-жовта, тонкозернисто-волокниста, середнього ступеня сочності та щільності, кисло-солодка, задовільного смаку. Плодоножка середньої довжини, тонка, середньо прикріплюється до плоду. Відрив сухий. Косточка широкоовальна, мала, світло-коричнева, із тупозаостреною верхівкою та вузькоокруглою основою, мілко ямчато-бугорчастою поверхнею, середньо відділяється від м'якоті.

Плоди дозрівають у третій декаді липня — першій декаді серпня, містять 14,75% сухої речовини, 1,68% органічних кислот, 10,6% цукрів, придатні для споживання у свіжому та переробленому вигляді (варення, джем).

Цвітіння частіше починається у другій декаді травня. У плодоношення вступає на 3-4 рік після окулірування.

Сорт середньоурожайний, середньозимостійкий, посухостійкий, високожаростійкий, самоплодний, в середньому ступені уражається клястероспоріозом, ржавчиною, слизистим пилильщиком, добре розмножується окуліруванням, весняною приживкою, середньо — зеленими черенками в штучному тумані. Запилюється Скороспелою червоною, Ренклодом теньківським.

Достоїнства сорту: скороплодність, самоплодність, посухостійкість, жаростійкість, слаборослий.

Недоліки сорту: невелика величина, задовільний смак плодів, при перезріванні плоди тріскаються.