Агрегатний склад
Агрегатний склад — це кількісне співвідношення ґрунтових грудок (агрегатів) різного розміру в орному шарі землі.
Короткие понятные определения агрономических терминов: обработка почвы, посев, питание, защита растений, техника и хранение урожая.
Терминов в разделе: 55
Агрегатний склад — це кількісне співвідношення ґрунтових грудок (агрегатів) різного розміру в орному шарі землі.
Це комплекс фізичних характеристик ґрунту, що визначають його здатність забезпечувати рослини водою, повітрям та створювати сприятливі умови для розвитку корене...
Активна реакція середовища — це міра кислотності або лужності ґрунтового розчину, що зумовлена концентрацією вільних іонів водню.
Це інтенсивність усіх життєвих процесів ґрунтових мікроорганізмів та безхребетних, що забезпечують перетворення органічних речовин на доступні для рослин елемен...
Здатність ґрунту зберігати стабільний рівень кислотності (pH) при внесенні добрив або впливі зовнішніх чинників.
Процес руйнування та перенесення верхнього родючого шару ґрунту під дією сильних вітрів, що спричиняє деградацію земель та зниження врожайності.
Водна ерозія — це процес руйнування та змивання родючого шару ґрунту потоками дощових або талих вод, що призводить до деградації земель.
Здатність ґрунту вбирати та пропускати крізь себе воду, що надходить з поверхні під час дощу або поливу.
Вологомісткість ґрунту — це здатність ґрунту втримувати певну кількість води в своїх порах після того, як надлишкова волога стекла під дією сили тяжіння.
Здатність ґрунту акумулювати та зберігати воду, роблячи її доступною для кореневої системи сільськогосподарських культур.
Глибистість — це наявність у ґрунті великих грудок розміром понад 10 сантиметрів, що погіршують умови для проростання насіння та обробітку поля.
Агротехнічний захід обробітку ґрунту на велику глибину без обертання пласта, призначений для руйнування ущільнених шарів та поліпшення дренажу.
Це відносний вміст у ґрунті елементарних ґрунтових частинок різного розміру, що визначає його фізичні та фізико-механічні властивості.
Це здатність ґрунту формувати стабільні агрегати (грудки), що забезпечують сприятливі умови для розвитку кореневої системи та мікрофлори.
Природний біохімічний процес перетворення органічних залишків у ґрунті на специфічні гумусові сполуки, що забезпечують родючість.
Гумус — це основна органічна складова частина ґрунту, яка утворюється внаслідок біохімічного розкладання рослинних та тваринних решток.
Верхній шар ґрунту, збагачений органічними речовинами (гумусом), який забезпечує основне природне родючість землі.
Сукупність дрібних часток ґрунту, здатних утримувати в обмінному стані іони, поживні речовини та воду, забезпечуючи їх доступність для кореневої системи рослин.
Це вертикальний розріз ґрунту від поверхні до підстильної породи, що відображає послідовність шарів, які називаються горизонтами.
Це рослини, що вирощуються для захисту поверхні ґрунту від ерозії, боротьби з бур'янами та покращення загального стану родючості землі в періоди між основними п...
Процес поступового погіршення фізичних, хімічних та біологічних властивостей ґрунту, що призводить до втрати його родючості.
Дефляція — це процес руйнування та перенесення вітром родючого шару ґрунту, що призводить до деградації земель та зниження врожайності сільськогосподарських кул...
Агротехнічний прийом обробітку ґрунту дисковими знаряддями для його розпушування, подрібнення пожнивних решток та підрізання бур'янів.
Дренажність — це властивість ґрунту ефективно відводити надлишкову вологу, запобігаючи застою води та виникненню надмірного зволоження.
Ґрунти, що втратили частину родючого верхнього шару внаслідок згубного впливу вітру (дефляції) або води (ерозії).
Це сільськогосподарські угіддя, що мають підвищену вразливість до руйнування ґрунтового покриву під дією водних або вітрових процесів через специфіку рельєфу та...
Здатність ґрунту втримувати обмінні катіони поживних речовин, запобігаючи їх вимиванню за межі кореневої зони.
Процес руйнування ґрунтових агрегатів під дією води, що призводить до формування щільної безструктурної кірки на поверхні поля.
Здатність ґрунту переміщувати воду з нижніх шарів до кореневої системи рослин крізь вузькі пори завдяки силам поверхневого натягу.
Кислотність ґрунту — це показник концентрації іонів водню в ґрунтовому розчині, що визначає реакцію середовища: від кислої до лужної.
Показник, що визначає відношення маси водотривких ґрунтових агрегатів розміром від 0,25 до 10 мм до маси дрібніших або більших часток.
Мікроагрегати ґрунту — це дрібні стійкі часточки ґрунту розміром менше 0,25 мм, що утворилися внаслідок склеювання механічних елементів гумусовими та мінеральни...
Мінералізація гумусу — це процес розкладання органічних речовин ґрунту мікроорганізмами до простих мінеральних сполук, що легко засвоюються рослинами.
Система землеробства, що передбачає зменшення кількості та глибини механічних обробітків ґрунту для збереження його структури та родючості.
Мульчування — це спосіб захисту ґрунту шляхом вкриття його поверхні спеціальними органічними або неорганічними матеріалами.
Це відношення маси сухого ґрунту непорушеного складення до об'єму, який він займає у природному стані.
Обертання пласта — це агротехнічний прийом оранки, при якому скиба ґрунту перевертається для загортання рослинних решток та покращення аерації.
Це ступінь відповідності властивостей ґрунту потребам сільськогосподарських культур, сформований у процесі тривалої цілеспрямованої господарської діяльності.
Основний прийом обробітку ґрунту плугом, під час якого відбувається підрізання, обертання та розпушення верхнього шару землі.
Оструктуреність — це здатність ґрунту формувати стабільні агрегати (грудочки), що забезпечують сприятливий водно-повітряний режим для кореневої системи рослин.
Це завершальний етап обробітку ґрунту перед висівом, що забезпечує розпушування верхнього шару та створення оптимальних умов для проростання насіння.
Це ділянка площі поля, на якій розміщується одна рослина і з якої вона поглинає воду, елементи живлення та світло.
Плужна підошва — це щільний шар ґрунту, що утворюється безпосередньо під глибиною обробітку через тривалий механічний тиск робочих органів плуга.
Фактичний вміст води у ґрунті в природних умовах, що виражається у відсотках від маси або об'єму сухої землі на поточний момент.
Частина об'єму ґрунту, вільна від води, яка забезпечує доступ кисню до кореневої системи та підтримує життєдіяльність ґрунтової біоти.
Родючість ґрунту — це здатність ґрунтового покриву забезпечувати рослини поживними речовинами, вологою та повітрям, що є критично важливим для формування врожаю...
Скважність ґрунту — це сумарний об'єм усіх пор та пустот між частинками ґрунту, що виражається у відсотках від загального об'єму ґрунту.
Солонцюватість — це властивість ґрунту, зумовлена значним вмістом обмінного натрію в ґрунтовому вбиральному комплексі, що погіршує його фізичний стан та родючіс...
Стан ґрунту, за якого він найкраще піддається обробітку, забезпечуючи утворення дрібногрудкуватої структури та оптимальні умови для проростання насіння.
Це грудочка ґрунту, утворена зі склеєних частинок, яка визначає фізичні властивості, родючість та здатність ґрунту накопичувати вологу.
Здатність певних типів вологих ґрунтів тимчасово втрачати міцність та переходити з твердого стану в текучий під дією механічних навантажень.
Процес зменшення об'єму ґрунтових пор через механічний тиск, що призводить до втрати пухкості, погіршення повітропроникності та перешкоджає нормальному росту ко...
Це сукупність усіх ґрунтових часток розміром менше 0,01 міліметра, що визначають механічний склад та водно-фізичні властивості ґрунту.
Це спосіб безполицевого обробітку ґрунту, за якого розпушення виконується глибокорозпушувачами (чизелями) без обертання пласта, залишаючи рослинні рештки на пов...
Агротехнічний прийом нарізання вузьких вертикальних щілин у ґрунті для поліпшення проникнення вологи та аерації кореневмісного шару.