Біполяріс

Рід Bipolaris належить до царства Гриби, відділу Аскоміцети, і об'єднує небезпечних фітопатогенів, що викликають низку захворювань сільськогосподарських культур. Ці мікроорганізми є причиною виникнення різноманітних плямистостей, кореневих гнилей та гельмінтоспоріозів. Найбільш значущими представниками є Bipolaris sorokiniana та Bipolaris maydis, що паразитують на злакових та кукурудзі.

Основними культурами, які вражає біполяріс, є пшениця, ячмінь, кукурудза, рис та сорго. Хвороба проявляється у вигляді темно-коричневих або чорних плям на листках, стеблах та колосках. За сильного ступеня ураження спостерігається відмирання тканин, передчасне висихання рослин та розвиток кореневих гнилей, що призводить до зрідження посівів.

Біологія гриба базується на безстатевому та статевому розмноженні. Основним резервуаром інфекції є інфіковані рештки рослин у ґрунті, де патоген зберігається у вигляді грибниці та конідій протягом кількох років. Поширення збудника відбувається через конідії, які переносяться повітряними потоками або краплями дощу на здорові частини рослин, де за наявності вологи відбувається інфікування.

Розвитку інфекції сприяє помірно тепла погода та висока вологість повітря, особливо у фази кущіння та виходу в трубку. Оптимальні умови — температура від +20 до +28°C та часті опади. Тривала волога погода є вирішальним фактором для проростання спор, що часто призводить до швидкого поширення хвороби на великих площах зернових культур.

Шкодочинність біполярісу виражається у суттєвому зменшенні площі фотосинтезу, зниженні маси 1000 зерен та погіршенні посівних якостей насіння. Урожайність може знижуватися на 20–40% залежно від інтенсивності ураження. Заходи контролю включають використання стійких сортів, сівозміну, глибоке загортання решток, якісне протруювання насіння та обприскування фунгіцидами під час вегетації.