Гіберелла зеа

Систематичне положення та природа збудника: Gibberella zeae — це сумчастий гриб, що належить до родини Nectriaceae. У своїй конідіальній стадії він відомий як Fusarium graminearum. Цей фітопатоген є одним із найбільш економічно значущих збудників грибкових захворювань у сільському господарстві, що завдає серйозних збитків агропромисловому комплексу.

Хвороби та уражені культури: Найбільш поширеною хворобою, яку викликає цей гриб, є фузаріоз колоса зернових колосових культур (пшениці, ячменю, жита). Крім того, збудник є головною причиною фузаріозу стебел та качанів кукурудзи, що призводить до вилягання рослин та значного зниження врожайності.

Біологія та цикл розвитку: Інфекція зимує у ґрунті або на пожнивних рештках у формі перитеціїв, міцелію чи спор. Під час вологої весняної погоди відбувається активне розсіювання аскоспор. Основним періодом зараження є фаза цвітіння культур, коли патоген потрапляє на пиляки, через які проникає всередину рослини.

Умови поширення та шкодочинність: Сприятливими факторами для розвитку Gibberella zeae є висока вологість повітря та помірні температури під час цвітіння. Хвороба не лише знижує виповненість зерна, але й призводить до накопичення мікотоксинів (зокрема дезоксиніваленолу), які є токсичними для людей та тварин, що суттєво обмежує використання ураженого врожаю.

Заходи захисту та контролю: Захист посівів базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів:

• Вибір стійких до фузаріозу сортів;
• Знищення джерел інфекції шляхом глибокої оранки та подрібнення пожнивних решток;
• Дотримання сівозміни;
• Внесення якісних фунгіцидів у критичні фази розвитку рослин (цвітіння) для запобігання початковому інфікуванню.