Гельмінтоспоріоз кукурудзи

Систематичне положення та природа збудника
Helminthosporium carbonum (синонім Bipolaris zeicola, телеоморфа Cochliobolus carbonum) — це патогенний сумчастий гриб, що належить до порядку Pleosporales. Він є спеціалізованим паразитом, який вражає злакові культури. Гриб здатний до тривалого виживання в сапротрофній формі на рослинних рештках, що робить його небезпечним джерелом інфекції для майбутніх сезонів.

Хвороби та рослини-господарі
Збудник викликає гельмінтоспоріозну плямистість листя та гниль качанів кукурудзи. Ознаки хвороби проявляються як характерні плями, що мають коричневий відтінок із чіткою облямівкою. З часом уражені тканини відмирають, що призводить до прогресуючого всихання всієї рослини, якщо вчасно не вжити заходів для обмеження поширення патогену.

Біологія та цикл розвитку
Гриб зимує у вигляді міцелію та конідій на рештках кукурудзи в ґрунті. Під час вегетації за наявності високої вологості конідії поширюються за допомогою вітру та крапель дощу, потрапляючи на здорові листки. Проникнення в тканини рослини відбувається через продихи або механічні пошкодження епідермісу, після чого цикл повторюється кілька разів за сезон.

Умови розвитку та шкідливість
Оптимальні умови для розвитку інфекції включають стабільну температуру в межах 20–28°C та часті опади. При інтенсивному розвитку хвороби спостерігається значне зниження асиміляційної поверхні листя. Це призводить до порушення фізіологічних процесів, зниження наповненості качанів та суттєвого зменшення валового збору зерна на заражених полях.

Заходи захисту та контролю

• Використання стійких до гельмінтоспоріозу гібридів кукурудзи.
• Якісна оранка ґрунту з метою знищення інфекційного фону на залишках рослин.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни для розриву циклу розмноження гриба.
• Проведення обприскувань посівів фунгіцидами системної дії при виявленні перших симптомів.
• Використання сертифікованого протруєного насіннєвого матеріалу.