Столбур пасльонових

Столбур пасльонових — це небезпечне інфекційне захворювання, збудником якого є фітоплазма Stolbur phytoplasma (Candidatus Phytoplasma solani). Цей патоген належить до класу Mollicutes, характеризується відсутністю клітинної стінки та специфічною локалізацією у флоеми (ситоподібних трубках) уражених рослин, що спричиняє серйозні фізіологічні порушення.

Хвороба вражає велику кількість рослин, серед яких провідне місце посідають пасльонові: томати, картопля, перець та баклажани. Симптоматика проявляється у вигляді хлорозу листків, деформації квіток (філодія — позеленіння пелюсток), дрібноплідності та загального здерев’яніння тканин. У томатів часто спостерігається «дерев’янистість» плодів, що робить їх непридатними для вживання.

Цикл розвитку патогена базується на перенесенні фітоплазми комахами-векторами, передусім цикадками Hyalesthes obsoletus. Інфекція накопичується в кореневищах багаторічних бур’янів-резерваторів, звідки цикадки переносять її на культурні рослини під час живлення соком. Без переносника збудник не здатний до самостійного поширення в агроценозах.

Епіфітотійний розвиток хвороби напряму залежить від кліматичних умов та популяції комах. Посушлива та спекотна погода стимулює розмноження цикадок та підвищує їхню активність. Шкідливість столбура полягає не лише у зниженні врожайності, а й у різкому падінні якості продукції, через що уражені ділянки можуть стати повністю збитковими.

Заходи захисту спрямовані на розрив ланцюга передачі інфекції. Основні кроки включають:

• знищення бур’янів, які є джерелом інфекції (берізка польова);
• боротьбу з імаго та личинками цикадок за допомогою інсектицидів;
• просторову ізоляцію полів від джерел зараження;
• використання здорового насіннєвого матеріалу та вирощування стійких гібридів.