Тверда сажка пшениці

Систематичне положення та тип збудника. Збудником твердої сажки пшениці є гриб Tilletia caries (синонім Tilletia tritici). Він належить до царства Fungi, відділу Basidiomycota, класу Ustilaginomycetes, порядку Ustilaginales. Це вузькоспеціалізований паразит, який уражає вегетативні органи злакових, переважно пшениці, спричиняючи системне захворювання рослин.

Хвороби та уражені культури. Патоген викликає тверду сажку, що вражає яру та озиму пшеницю. Основною ознакою хвороби є перетворення зернівок на сажкові мішечки, які містять чорну масу теліоспор гриба. Уражені колосся зазвичай виглядають розлогими, а зерно має характерний неприємний запах гнилої риби, що суттєво знижує якісні показники зернової продукції.

Біологія та цикл розвитку. Інфекція поширюється теліоспорами, які знаходяться на поверхні насіння або в ґрунті. Проростання спор відбувається одночасно з проростанням насіння пшениці. Міцелій, що утворився, проникає в проросток, поширюється вгору по стеблу до колоса. У фазі цвітіння та дозрівання гриб заміщує тканини зав'язі своєю споровою масою, готуючи базу для подальшого розмноження.

Умови розвитку та розповсюдження. Найкращі умови для зараження — температура ґрунту в межах +5...+15°C та помірна вологість. За таких температур проростки пшениці стають особливо вразливими до проникнення грибниці. Під час збору врожаю спори механічно поширюються на здорове насіння, що забезпечує стабільне збереження інфекційного фону в господарстві на наступні сезони.

Шкідливість та заходи контролю. Хвороба завдає великих економічних збитків через повну втрату якості зерна. Боротьба з хворобою базується на профілактиці.

• Застосування фунгіцидних протруйників насіння перед сівбою.
• Використання насіння стійких або толерантних сортів.
• Дотримання сівозміни, що обмежує накопичення інфекції в ґрунті.
• Оптимізація строків посіву для запобігання тривалому перебуванню проростків у сприятливому для гриба температурному режимі.