Септоріоз

Септоріоз — це група небезпечних грибкових захворювань, що спричиняються патогенами роду Septoria. Ці гриби вражають різноманітні органи рослин, включаючи вегетативну масу та плоди. Інфекція здатна тривалий час зберігатися у ґрунті, на залишках рослин або на насіннєвому матеріалі, що суттєво ускладнює контроль над патогеном.

Хвороба має надзвичайно широкий спектр рослин-господарів. До переліку культур, що страждають від септоріозу, відносяться овес посівний, конопля посівна, сафлор, кавун, гвоздика, фундук, дзвоники карпатські та цитрусові (Citrus). Специфічні види грибів адаптуються до особливостей кожної культури, завдаючи їм значної шкоди в умовах інтенсивного вирощування.

Характерними ознаками септоріозу є поява плям на листі, які з часом розростаються і некротизуються. Типовим симптомом є формування дрібних чорних крапок — пікнід — у центрі плям. Вони містять велику кількість спор, які в умовах високої вологості виходять назовні та заражають здорові тканини сусідніх рослин.

Розвиток патогену тісно пов'язаний з гідротермічним режимом. Оптимальними умовами для поширення інфекції є волога погода з температурою в діапазоні +15...+25 °C. Дощі, тумани та роса сприяють поширенню пікноспор, що призводить до швидкого охоплення інфекцією великих ділянок поля або саду за короткий період часу.

Шкідливість хвороби полягає в різкому скороченні площі фотосинтезуючої поверхні, що призводить до виснаження рослин та значної втрати врожаю. Серед заходів захисту виділяють наступні:

• Дотримання сівозміни та просторової ізоляції
• Глибока заорка рослинних решток
• Використання фунгіцидів системної дії
• Посадка стійких до септоріозу сортів
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції