Кальцій

Кальцій (CaO) є незамінним мезоелементом, що забезпечує стабільність структури рослинного організму. Він входить до складу серединних пластинок клітинних стінок, утворюючи пектат кальцію, який надає міцності тканин. Цей елемент забезпечує нормальний поділ клітин та правильний розвиток верхівкових точок росту, коріння та молодих листків.

Біологічна роль кальцію полягає також у регуляції проникності клітинних мембран та активності ферментів. Він бере участь у передачі сигналів всередині клітини, реагуючи на зміни зовнішнього середовища. Завдяки кальцію рослини краще витримують стресові умови, такі як спека або підвищена солоність ґрунту, оскільки він допомагає підтримувати іонний баланс у цитоплазмі.

Ознаки дефіциту кальцію проявляються насамперед на нових тканинах, оскільки цей елемент майже не пересувається по рослині від старих листків до молодих. Типовими симптомами є потемніння та відмирання точок росту, крайовий опік листя, уповільнення розвитку коренів та поява вершинної гнилі у томатів, перців та яблук. Пошкоджені плоди швидко втрачають товарний вигляд та погано зберігаються.

Надлишок кальцію в ґрунті частіше за все виникає через надмірне вапнування. Це створює умови, за яких блокується доступність для рослин таких важливих мікроелементів, як марганець, залізо, цинк та бор. Рослини при цьому можуть відчувати «прихований голод» навіть при високій концентрації цих елементів у субстраті, що проявляється у вигляді міжжилкового хлорозу.

Для збалансованого живлення використовують широкий спектр джерел кальцію:

• Кальцієва селітра — швидкодіюче азотно-кальцієве добриво.
• Доломітове борошно — для регулювання рН кислих ґрунтів.
• Хлорид кальцію — для спеціалізованих листкових підживлень.
• Мел (карбонат кальцію) — для тривалої меліорації ґрунту.

Особливості внесення зумовлені малою рухливістю кальцію в ксилемі рослини. Тому для ефективного засвоєння кальцію важливо підтримувати достатній рівень вологості ґрунту, оскільки саме з водним потоком елемент потрапляє до органів, що активно ростуть. Листові підживлення в критичні фази розвитку плодів дозволяють нівелювати наслідки порушення транспірації та покращити лежкість врожаю.