Сибіряк Байкалова

Нащадок другого покоління невідомого Далекосхідного сорту. Отриманий у присадибному саду Республіки Хакасія в 1979 р. Автор І.Л. Байкалов. Внесено до Держреєстру 2002 року. Рекомендовано для Східно-Сибірського регіону.

Дерево заввишки 3,5 м, у діаметрі 4 м, не загущене. Крона розкидиста. У молодому віці відрізняється швидким ростом. На молодих деревах пагони товсті, довгі, темно-червоного забарвлення. Плодові бруньки середні, формуються на дво-трирічній деревині у вигляді букетів з двох і більше бруньок у кожному. На однолітніх пагонах бруньки розташовуються під кутом до пагонів по три разом: посередині ростова брунька, а з боків плодові. Листя середньої величини, округло-витягнуте до верхівки. Проглядаються ознаки європейського культурного абрикоса — верхня сторона пластинки темно-зеленого кольору, а нижня світло-зелена, облиствіння хороше. Листковий черешок забарвлений, середніх розмірів. Квітки великі і середні, з рожевим відтінком.

Плоди середні 25 г і великі 37 г, плоско-округлі, з невеликим рум'янцем. М'якоть середньої щільності та соковитості, помаранчева, смак приємний, з ароматом. Плоди містять 16% розчинних сухих речовин, 8,3% цукрів, 2,4% кислот, 8,1 мг/100г вітаміну С, 0,57% пектину. Кісточка вільна, ядро не гірке.

Середні терміни цвітіння 9-13 травня. Самоплідність невисока. Найкращі запилювачі Саянський, Гірський Абакан. Плодоносити починає на 2-3 році. Дозрівання в кінці липня — початку серпня. Лежать можуть два тижні. Врожайність середня 20 кг, щорічна. Щорічне нарощування молодих пагонів гарантує постійний урожай. Короткий період зимового спокою. Плодові бруньки в зимові відлиги, виходячи зі стану спокою, можуть підмерзати. Морозостійкість деревини висока. У малосніжні Східно­сибірські зими загнивання кореневої шийки не спостерігається, а в регіонах з глибоким снігом і раннім його випаданням коренева шийка може загнивати. Пагоноутворююча здатність висока.

Переваги сорту: великі плоди хорошого смаку.

Недоліки: нестійкий до гниття.