Юлія

Виведено на Росошанській зональній дослідній станції садівництва А.Я. Ворончихіною шляхом посіву насіння місцевого сорту під назвою Гінь червона від вільного запилення. Батьківським сортом ймовірно є Денісена жовта, дерева якої росли поруч з деревами Гіні червоної і на яку Юлія схожа за формою крони та ряду інших помологічних ознак. З 1992 р. сорт районовано по Центрально-Чорноземному регіону. Отримав значне розповсюдження на півдні Воронезької та Бєлгородської областей, де користується великою популярністю у садівників-любителів.

Дерево швидкоросле, сильноросле і дуже сильноросле, у зрілому віці 7-8 м і вище. Крона овальна з пониклими нижніми гілками, густа, облистяність хороша. Кора на штамбі сіра з вишневим відтінком, гладка або слабошерехата, трохи шелушащася, поздовжня розтріскуватість слабка, завивання слабке або відсутнє. Чечевички опуклі, від коротких до дуже довгих, досить широкі, розташовані густо. Пагони прямі або злегка вигнуті, досить тонкі, з довгими і дуже довгими міжвузлями, спочатку жовтувато-зелені, потім на сонячній стороні з'являється сріблясто-сірий відтінок, але в тіні пагони залишаються зеленуватими. Чечевички дуже дрібні, білуваті, овальні до подовжено-овальних, поздовжньо розтріскуються, розташовані густо. Вегетативні бруньки дуже великі, 6-7 мм завдовжки, конусоподібні з загостреною верхівкою, віддалені, рідше виступаючі. Генеративні бруньки також великі, 5-6 мм завдовжки, рідше 4 мм, яйцеподібні з короткозагостреною верхівкою, віддалені або виступаючі. Листкова пластинка подовжено-овальна або подовжено-яйцевидна з поступово загостреною верхівкою (рідко з різко загостреною) і округлою або дуговидною основою, довжина 13-15 см, шириною 5-7 см на однорічних пагонах; зверху темно-зелена, злегка зморшкувата по жилках, слабо вгнута вздовж центральної жилки, слабо глянцева; знизу сірувато-зелена з чіткою мозаїкою жилок, з рідким ворсистим опушенням: зазубренність краю листа груба, двоякозубчаста, пластинка еластична. Черешок дуже довгий, 30-40 мм завдовжки, досить тонкий з рідким ворсистим опушенням, особливо зверху; антоціанове забарвлення слабке, брудно-червоне. Залозок 1-2, великі, овальні, світлого кольору. Прилистки відсутні. У суцвітті 2-3 квітки, 30-35 мм в діаметрі від чашоподібних до плоских за формою, іноді пелюстки злегка відігнуті назад; пелюстки білосніжні, не зімкнуті, оберненояйцевидні або округло-овальні; тичинки врівень з маточкою, довжина тичинок 6-12 мм, маточка з зав'яззю близько 15 мм. Чашечка дзвоникоподібна або кувшиноподібна, злегка роздута в нижній частині, чашолистки подовжено-ланцетні, відігнуті назад і притиснуті до трубки чашечки, за довжиною рівні або перевищують трубку, краї цільні, довжина трубки 5-6 мм, чашолистків 6-7 мм; квітконіжка, трубка і чашолистки не пофарбовані, але відгин чашолистків білуватий. Цвітіння спостерігається в ранньосередні терміни, сорт самобезплідний.

Плід середньої масою 5,6 г, на молодих деревах до 7-8 г, висота плоду 22 мм, ширина 22 мм, товщина 19 мм; форма плоду округла або серцеподібна, середньо сплюснута з боків, воронка широка, дрібна, верхівка плоду округла, залишок маточки у вигляді точки. Основне забарвлення плода кремово-жовте, покривне — яскравий рожево-червоний рум'янець по всій поверхні, особливо у добре освітлених плодів, зовнішній вигляд яких дуже привабливий; у плодів, розташованих в тіні, покривне забарвлення слабше. М'якоть кремова, щільна (бігарро), помірно соковита, сік безбарвний. Смак солодкий з невеликою приємною кислинкою, простий, дегустаційна оцінка 4,4 бала. У плодах міститься 18,9% (18,44-19,34%) сухих розчинних речовин, 14,0% (13,53-14,52%) цукрів, 0,59% (0,67-0,50%) титрованих кислот. Плодоніжка 42-47 мм завдовжки, 1 мм товщиною, у повністю зрілих плодів відрив легкий, сухий. Кісточка середньої масою 0,47 г, що становить 8,4% від маси плоду, за формою від округлої до округло-овальної, верхівка заокруглена, основа округла, забарвлення свіжої кісточки коричнево-жовте, від м'якоті відділяється середньо. Плоди достигають у пізньосередній термін, на півдні Центрально-Чорноземної зони в кінці червня — початку липня.

У плодоношення дерева, щеплені на антипку, входять на 4-5 рік після посадки в сад, скороплодність невисока і наростання врожайності йде повільно. Але у зрілому віці врожайність висока. Середня врожайність за десять років плодоношення склала 28,4 кг/дер., у найбільш урожайні роки досягала 54,1 кг/дер. У 2004 р. окремі 15-річні дерева дали до 110 кг/дер.

Один з найзимостійкіших сортів черешні. Загальний ступінь підмерзання дерев після суворих зим за останні 50 років не перевищував 2,0 балів, і збереження дерев через 16 років після посадки склало 100%. Зимостійкість квіткових бруньок також висока. Після морозу до -34,0°С 17 грудня 1997 р. загинуло тільки 38,8% квіткових бруньок. У несприятливу зиму 1993-1994 рр., коли на початку лютого температура впала до 32,5° після сильної і тривалої відлиги в грудні-січні, загибель квіткових бруньок склала 70,2%.

Стійкість до кокомікозу висока, ураження моніліозом за всі роки вивчення не відзначалося.

Переваги сорту: висока зимостійкість дерева і квіткових бруньок, щільні транспортабельні плоди хорошого смаку.

Недоліки сорту: надмірно велике дерево, невисока скороплодність.