Делішес (Прекрасне)

Американський сорт, зимового строку достигання. Районований і поширений на Північному Кавказі та Астраханській області.

Дерево сильноросле, велике, в молодому віці зворотнопірамідальне, у плодоносному — широкоокругле, частіше густе, гілки від стовбура відходять під гострим кутом, біля основи дещо зігнуті, з темно-сірою корою, середньої товщини. Плодоношення змішане, з переважанням коп'єць і плодових прутиків.

Пагони середньої довжини та товщини, помірно-зігнуті, з темно-червоним відтінком (у розсаднику — темно-коричневі), слабо опушені, з безліччю дрібних і дуже дрібних крапкових чечевичек, ближче до основи пагона вони розміщуються групами. Листки широкоовальні, рідше продовгувато-яйцевидні з округлою основою та помірно видовженою верхівкою й витягнутим кінчиком, двоякозубчастими краями, слабозігнуті і середньоскладені, дрібнозборчасті в середній частині. Опушення слабке, у нижній частині світло-зелене. Забарвлення темно-зелене, верхня поверхня слабоглянцева. Листок утворює зі стеблом гострий кут. Черешок довгий, з нижнього боку біля основи — з червоною смужкою, іноді забарвлений по всій довжині, прилистки середні, ланцетні.

Квітки великі, чашоподібні, рожеві. Бутони червоні. Колонка пестиків довга, опушена, рильця яких — нижче або на рівні пиляків.

Плід (рис.) великий, видовжено-конічний, з виразною ребристістю по всій довжині та п'ятьма різко піднятими навколо блюдця буграми. Поперечні діаметри плоду нерівні і знаходяться нижче середини плода. Шкірка груба, дуже щільна, гладка з білуватими, великими, розмитими підшкірними цятками та сірими цятками на поверхні, помітними по теневій стороні. Основне забарвлення світло-зелене, при повному дозріванні воно жовтіє.

Плід наполовину і більше покритий червоними штрихами по слабо-рожевому рум'янцю, який у процесі достигання стає інтенсивно оранжево-червоним, зі слабким восковим нальотом. Воронка широка та глибока, всередині вкрита сіруватим або зеленуватим нальотом. Плодоніжка товста й довга, з потовщенням на кінці. Блюдце великоскладчасте, широке і глибоке. Чашечка закрита або злегка привідкрита над широкою, конічною або воронкоподібною трубкою. Насіннєві камери вузькими щілинами повідомлені з просторою осьовою порожниною.

М'якоть при збиранні зеленувато-біла, у лежці кремова, із жовтим відтінком, солодка з пряним ароматом, щільна, дуже соковита — виняткової за міжнародним стандартом якості. Але подрібнені плоди (через посуху, від поганого агродогляду або передчасно зібрані) мають прісно-солодкий, гіркуватий смак. У плодах міститься: сухих речовин — 14%, цукрів — 11%, титрованих кислот — 0,25%, аскорбінової кислоти — 4,2 мг/100г, Р-активних речовин — 140 мг/100г.

Збирання плодів наприкінці вересня, зберігаються до березня — квітня.

Початок плодоношення на 9-10-й рік. Середній урожай у центральній частині Кубані — 190 ц/га, в степовій — 130 ц/га. Плодоношення нерізко періодичне.

Плоди та листя уражуються паршею.

Переваги сорту: висока врожайність, товарність і якість плодів.

Недоліки сорту: низька зимо- та посухостійкість дерев, ураження листя й плодів паршею, пізній строк вступу до плодоношення і різка періодичність його.

Сорт представляє цінність у селекції за десертну якість і товарність плодів у комбінаційній та клоновій селекції. У світовій практиці відібрано велику кількість клонів цього сорту, зокрема й з використанням методу індукованого мутагенезу — Делішес спур, що витіснив основний сорт із сортименту яблуні по Північному Кавказу. Комбінаційною селекцією за його участю створено відомі у світі сорти: Фуджі, Джонадел, Кіддс Оранж Ред, Кінрей, Медина, Мелроуз, Мурасакі, Орлеан; і вітчизняні — Південне, Сочинське ананасне, Велетень та ін.