Грушівка московська (Грушівка, Скороплідна)

Стародавній широко відомий російський сорт народної селекції з ранньолітнім дозріванням плодів. Вперше описаний у 1797 році відомим російським помологом А. Т. Болотовим.

Сорт за свої недоліки виключено з Держреєстру по Центрально-Чорноземному регіону, але він залишається в районуванні по Північному, Північно-Західному, Центральному, Волго-В'ятському, Середньоволзькому, Уральському, Західно-Сибірському та Східно-Сибірському регіонах.

Дерева досить великих розмірів, густооблистнені. Крона міцна, широкопірамідальна у молодих дерев, з віком поступово стає кулястою. Кора основних гілок оранжево-жовтого забарвлення.

Плоди розміщуються на численних кільчатках.

Пагони середньої товщини, червонувато-коричневі, середньоопушені. У розсаднику Грушівка московська дає однорічки середньої висоти, а дворічки з добре сформованою кроною. Кора пагонів у розсаднику блискуча, гладка, темно-пурпурного кольору. Листки великі, довгі, із жовтуватим відтінком, не зігнуті або майже не зігнуті, дрібнопилчасті, слабо опушені або без опушення. Часто зустрічаються листки оберненозігнуті (клиноподібні). Прилистки великі.

Квітки великі, блюдцевидні, бутони — рожеві, пелюстки світло-рожеві, видовжені або подовжені, рильця маточки на рівні або трохи нижче пиляків.

Плоди (рис.) ранньолітнього дозрівання, нижчесередньої величини або дрібні, сильносплющені (майже реп'ясті), слаборебристі. Шкірочка гладка. Основне забарвлення жовтувато-зелене, біліюче при дозріванні. Покровна забарвлення у вигляді легкого розмитого рум'янцю і рожевих смуг та цяток на ньому. Підшкірні цятки численні, білуваті. Плодоніжка коротка, середньої товщини або товста. Воронка глибока, широка, без потемніння. Чашечка дрібна, широка. В основі чашолистків зазвичай добре видно набряклі горбки («перли»). Чашечка закрита. Сердечко реп'ясте. Насіннєві камери закриті. Насіння середньої величини, світло-каштанового кольору.

М'якоть плодів біла з жовтуватим відтінком, іноді рожева під шкіркою, пухка, соковита, ніжна, ароматна, кисло-солодкого смаку, часто з переважанням кислоти. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 9,2%, титровані кислоти — 0,89%, аскорбінової кислоти — 9,3 мг/100г, Р-активних речовин — 129 мг/100г.

Знімна зрілість плодів у Приокській зоні садівництва настає зазвичай в першій декаді серпня. Споживчий період триває 2-3 тижні. Через нерівномірне дозрівання на дереві плоди часто осипаються.

Плоди не придатні для тривалих перевезень. Основне призначення плодів — споживання в свіжому вигляді, можуть бути використані для приготування соків.

У пору плодоношення дерева вступають рано, відрізняються рясними, але нерегулярними урожаями. Сорт відрізняється високою зимостійкістю і за цією якістю перевершує Антонівку звичайну, Боровинку, Осінню смугасту. До парші сорт слабостійкий.

Переваги сорту: висока зимостійкість та врожайність, раннє дозрівання плодів.

Недоліки сорту: дрібні, малотоварні плоди, їх нерівномірне дозрівання. Слабкий опір парші.

З участю Грушівки московської створено лише кілька нових сортів, зокрема Сибірський сувенір (Грушівка московська х садова форма сибірської ягідної яблуні) в Центральному Сибірському ботсаду.