Лобо

Зимовий сорт виведений в Канаді шляхом посіву насінин сорту Макінтош від вільного запилення. Цей сорт включений до Державного реєстру в Центрально-Чорноземній зоні та швидко поширюється в Бєлгородській, Воронезькій, Курській, Липецькій, Орловській і Тамбовській областях. У Нижньому Поволжі цей сорт проходить широке виробниче випробування і визнаний перспективним сортом.

Дерево в молодому віці має вертикально-овальну крону, швидко росте, з віком ріст послаблюється і дерева мають середню висоту, а крона стає широко округлою, розрідженою. Плодоношення зосереджене, в основному, на кільчатках і прутиках, на кінцях приросту минулого року.

Пагони середньої товщини, злегка зігнуті, колінчасті, темно-коричневі з вишневим відтінком, середньоопушені. Чечевички багато, вони великі і дрібні, овальні. Довжина міжвузлів середня.

Листя зелене, середньої величини і велике, рідше овальної та частіше яйцеподібної форми зі сильно скрученим кінчиком і серцеподібною основою. Поверхня листової пластинки зморшкувата, злегка горбиста, матова, слабо вигнута. Вершина листа ширококлиноподібна, кінчик невеликий, середньозвужений. Краї листка одинарні, але частіше мають двоякогородчасте розсічення. Черешки з дрібними прилистками, клиноподібної, але частіше ланцетовидної форми.

Плід великий, рідше середньої величини, вирівняний, від уплощено-округлого до округло-конічної форми, слаборебристий, має сильний восковий наліт. Поверхня гладка. Основне забарвлення жовтувато-зелене, майже повністю покрите смугастим, розмитим мармуровим, ошатним, малиново-червоним рум'янцем, при зборі забарвлення набуває бордового відтінку через сильний сірий восковий наліт. Підшкірних точок середня кількість, вони великі, білі, добре помітні. Плодоніжка товста з потовщенням на кінці, не виходить за межі воронки. Воронка глибока і широка. Блюдце середньої величини, відносно дрібне, середньої ширини або вузьке, злегка ребристе. Чашечка середньої величини, закрита або іноді напіввідкрита. Підчашова трубка оберненоконусоподібної форми, широка, середньої глибини. Насіннєві камери невеликі, закриті, але частіше напіввідкриті в порівняно невеличку осьову порожнину. Сердечко маленьке, серцеподібної форми.

М'якоть біла, дрібнозерниста, соковита, ніжна, приємного кисло-солодкого смаку. Хімічний склад плодів: сухих речовин — 15,7% (максимально 17,4%), сума цукрів — 10,3% (10,9%), титрованих кислот — 0,49% (0,54%) на сиру вагу, аскорбінової кислоти — 10,7 мг/100г (16,1), відношення цукру до кислоти — 21,4 (27,2).

За термінами достигання в Нижньому Поволжі плоди осінні і не здатні до тривалого зберігання.

Сорт скороплідний, щорічно плодоносний та урожайний. Має середню зимостійкість у середній смузі та вищу — в Нижньому Поволжі. Відрізняється високою стійкістю до посухи і порівняно слабкою жаростійкістю, слабо стійкий до борошнистої роси, у вологі роки плоди і листя уражуються паршею.

Переваги сорту: висока стабільна врожайність, великі плоди відрізняються високими товарними та смаковими якостями.

Недоліки сорту: слабка стійкість до парші і борошнистої роси.

Сорт особливо цінний не тільки для промислових садів, але й для фермерських господарств та присадибних ділянок у всіх зонах промислового садівництва, де вирощується сорт Макінтош.