Строївське

Зимовий, імунний до парші сорт Всеросійського НДІ селекції плодових культур, отриманий посівом у 1982 році насіння врожаю 1981 р. (814 — вільне запилення). За якістю плодів у 1995 році сіянець виділено в еліту. Перше плодоношення саджанця відзначено в 1991 році. Автори сорту: Є. М. Седов, З. М. Серова, В. В. Жданов, Є. О. Долматов.

Сорт у 1998 році прийнято на Державне випробування в Центральному, Центрально-Чорноземному та Нижньоволзькому регіонах Росії. У жовтні 1999 року у Виставково-ярмарковому Комплексі «ВДНГ-ЕКСПО» на виставці «Відродження Російського села» сорт Строївське відзначено Золотою медаллю та Дипломом. У 2001 році включено до Держреєстру.

Дерева середнього розміру, швидкорослі з широкопірамідальною кроною середньої густоти. Кора на штамбі та основних сучках гладка, сіра. Тип плодоношення змішаний — на кільчатках і коп'ях.

Пагони середньої товщини, колінчасті, дугоподібно зігнуті, гранчасті, бурі, сильно опушені. Чечевички на пагоні дрібні, малочисельні. Бруньки притиснуті, конічні, опушені. Листки великі, видовжені, довгасто-яйцеподібні, довгозагострені з винтоподібно скрученою верхівкою, світло-зелені з жовтуватим відтінком, зморшкуваті, блискучі з грубою нервацією. Пластинка листка увігнута, зігнута вниз. Край листка крупно-городчастий, хвилястий. Черешки середньої довжини, товсті, опушені.

Суцвіття щиткоподібні, в суцвітті 4-6 квіток, бутони біло-рожевого забарвлення; квітка плоскої форми, середнього розміру; пелюстки рожеві з більш яскравозабарвленими прожилками, округлі, незімкнуті. Рильця на одному рівні з пиляками. Квітконіжка середньої довжини. Зросла колонка маточки не опушена.

Плід середнього розміру, середньосплющений, конічний, слаборебристий, малоскошений. Шкірка плодів гладка, блискуча. Основне забарвлення в момент знімання зеленувато-жовте, у стані споживчої стиглості — золотисто-жовте. Покровне забарвлення по більшій частині плоду у вигляді смуг і розмитого рум'янцю малинового кольору. Підшкірні точки численні, сірі, добре помітні. Плодоніжка коротка, середньої товщини, пряма, косопоставлена. Воронка вузька, гостроконічна зі слабкою оржавленістю. Чашечка закрита. Блюдце середнє, вузьке, бороздчасте. Сердечко репчасте. Камери закриті. Підчашова трубка середньої довжини, клиноподібна. Насіння вузьке, конічне, світло-коричневе.

М'якоть плодів біла, зеленувата, щільна, крупнозерниста, соковита. По зовнішньому вигляду плоди оцінюються на 4,5 бала, за смаком на 4,4 бала. Хімічний склад плодів наступний: сума цукрів — 9,0%, титровані кислоти — 0,52%, вміст аскорбінової кислоти — 8,7 мг/100г, Р-активних речовин — 433 мг/100г.

Знімна стиглість плодів в умовах Орловської області настає 15-20 вересня. Календарні строки споживання тривають з 15 жовтня до 20 лютого.

Сорт урожайний. Молоді 8-11-річні дерева в середньому за 1994-1997 рр. дали 117 ц/га, тоді як контрольний сорт Антонівка звичайна дала врожай тільки 67 ц/га.

Сорт характеризується порівняно високою зимостійкістю. При штучному проморожуванні (С. В. Резвякова) у січні при ‑40ºС бруньки підмерзли на 1,2 бала і деревина пагонів на 1,6 бала. Підмерзання кори та камбію не спостерігалося.

Переваги сорту: імунність до парші (ген Vf), красиві, товарні плоди зимового достигання з десертним смаком.

На слаборослих вставних підщепах (134 та 3-17-38) сорт придатний для садів інтенсивного типу.