Вадимовка

Літній сорт інтенсивного типу селекції Північно-Кавказького зонального НДІ садівництва та виноградарства, отриманий від схрещування сортів Мелба та Кубань спонтан. Селекціонер С. М. Артюх.

Сорт у 2002 році включено до Держреєстру по зоні Північного Кавказу і поширюється на півдні Росії. Можливе вирощування сорту в південній частині зони ЦЧО.

Дерево слаборосле, у молодому віці з овальною кроною, з віком кулястою, головні гілки підняті догори, до 10 років розходяться в сторони, добре обростають прутиками. Плодоношення, в основному, на прутиках, менше — на пагонах і однорічних пагонах. Кора жовтувато-сіра, гладка.

Пагони товсті та середні, прямі та вигнуті, округлі в перетині, червонувато-бурі, слабо опушені, чечевички багато в нижній частині пагона. Вони великі, білуваті, округлі та видовжені. Бруньки притиснуті, великі, округлі, опушені. Листки великі, широкояйцеподібні, темно-зелені, дрібноморщинисті, слабо-блискучі, з довгою загостреною верхівкою. Основа листа овальна, з нерівними частками. Пластинка листа слабо увігнута. Край листа дрібногородчастий, рівний. Опушення слабке. Черешок середній, голий, слабозабарвлений. Прилистки шилоподібні або вузьколанцетні. Листкова пластинка розташована під гострим кутом до пагона, у верхній частині — під прямим.

Квітки середні, блюдцевидні, пелюстки білі з антоціановими жилками, ароматні, з довгою опушеною колонкою маточки, рильце якої розташоване на рівні пиляків. Цвітіння раннє.

Плоди (рис.) вищесередні та великі, досить одномірні, округлі, середньоуплощенної форми, бічні — ущільнено-округлі. Забарвлення при зборі зеленувато-жовте, при зберіганні жовтіє, з розмитим пурпурово-малиновим рум'янцем по сонячній стороні плоду і слабкою штрихуватістю по всій іншій поверхні, з великими білуватими підшкірними плямами. Уся шкірка покрита густим пруином. Зрілі плоди суцільно інтенсивно забарвлені, завдяки чому сорт отримує популярність. Воронка глибока та широка з сірувато-зеленим нальотом у глибині її. Блюдце середньої ширини, глибоке, слабобороздчасте і неясно бугрите. Чашечка напівзакрита, зі зрощеними і вивернутими кінцями чашолистків. Підчашечна трубка зворотноконічна, або воронкоподібна, світло-зелена, чиста. Осьова порожнина мала, з насіннєвими камерами повідомляється вузькоовальною щілиною.

М'якоть біла із зеленуватим відтінком, щільна, соковита при зборі, в процесі зберігання стає світло-кремовою, десертного кисло-солодкого смаку, з тонким ароматом. У інтенсивно забарвлених плодів м'якоть під шкіркою світло-малинова. Дегустаційна оцінка 4,8 бала. Хімічний склад плодів: сухих речовин — 12,5%, сума цукрів — 9,5-13,5%, титрованих кислот — 0,4-0,8%, пектинових речовин 157,3 мг/100г, аскорбінової кислоти — 12-13 мг/100г, сума Р-активних речовин — 95-140 мг/100г.

Звичайний термін збору плодів у центральній частині Кубані — остання декада липня — початок серпня. У зберіганні плоди зберігаються 60 днів. Транспортабельність витримують при ретельній упаковці. Товарність плодів висока, 90-95%.

Плоди споживаються в свіжому вигляді, хороші і для продуктів переробки.

Сорт самобезплідний, потребує запилювачів, з яких найкращими є Уелсі, Мелба, Аленушкино.

Дерева починають плодоносити на 2-3-й рік і через 1-2 роки приносять товарний урожай. Продуктивність сорту висока і вже на 6-й рік становить 200 ц/га, на найкращих агрофонах середні багаторічні врожаї становлять 500 ц/га. Габарити крони дозволяють ущільнювати дерева до 1-2 тис. дер./га. Зимостійкість і посухостійкість високі, на рівні найвидатніших у цьому відношенні сортів.

Плоди та листя високостійкі до грибкових захворювань.

Переваги сорту: висока пристосованість до умов середовища, скороплідність, врожайність, висока товарність плодів і їх вітамінність.

Недоліки сорту: стиглі плоди погано тримаються при вітрі.

Сорт використовується в селекції для отримання літніх урожайних і високотоварних вітамінних гібридів.