Яндиківське

Літній чудовий місцевий ранній сорт яблуні, поширений у Нижньому Поволжі. Популярністю користується не тільки в низов'ях Волги та прилеглих районах, але й у Криму, де його вважають одним з перспективних. Сорт народної селекції. Батьківщиною його є село Яндики Лиманського району Астраханської області. Там його розмножують не тільки щепленням на підщепи, але і порослю. Корінні дерева мають між собою схожі морфологічні ознаки. Населення відбирало і розмножувало у себе великоплідні форми з високими смаковими якостями. При експедиційному обстеженні садів дельти р. Волги, проведеному Волгоградською дослідною станцією ВИР, виявлено, що цей сорт має багато різновидів (клонів), з усього розмаїття відібрано 30 великоплідних форм. Окремі клони мали вагу 200-250 г, які будуть розмножуватися під назвою Яндиківське крупноплідне, замість Яндиківського, яке в даний час росте у багатьох промислових садах і у садівників любителів — з плодами вагою лише 80-150 г.

Дерева середньої величини, швидкорослі в молодому віці — із кулястою кроною, згодом стають розлогими, загущеними, сильнооблистненими. Основні гілки відходять від стовбура під кутом 45°, мають вигнутий характер росту, порівняно тонкі, сірого кольору, гладкі. Тип плодоношення змішаний: переважають прутики і кільця. Плодові сумки дрібні, товсті, численні.

Пагони вигнуті колінчасті, темно-коричневі, опушені з численними округлими чечевичками, серед яких бувають великі. Листкова пластинка порівняно велика, довга, овальної, видовженоовальної або еліптичної форми з округлою або ширококлиноподібною основою, плавно витягнутим кінчиком, з дрібноморщинистою поверхнею на верхній стороні пластинки і густим войлочним опушенням внизу. За рельєфом вони досить плоскі, порівняно рівні вздовж головної жилки, темно-зелені, з рівними або злегка хвилястими крупнозазубреними одно — двохгородчастими краями. Черешок середньої довжини і товщини. Прилистки вузькоклинові або шилоподібні.

Квітки середнього розміру (окремі бувають великі), білі з блідо-рожевим рум'янцем. Колонка дорівнює довжині тичинок, середньоопушена, розташовується на рівні тичинок, стовпчики опушені тільки у підстави.

Плід (рис.) більше середнього розміру і великі, одномірні, сильно сплющені, округлі і плоско-округлі, слаборебристі і злегка однобокі. Шкірка гладка. Основне забарвлення при збиранні світло-жовтувато-зелене, що переходить у кремове. Покровний рум'янець на більшій частині поверхні плоду або охоплює його цілком, інтенсивний, густий, темно-червоний, з малюнком у вигляді смуг і штрихів, що зливається з фоном на сонячній стороні. На тлі рум'янцю добре помітні численні світлі підшкірні точки, кожна з яких в оточенні невеликого ореолу. Вони бувають круглими ближче до плодоніжки. Поверхня гладка, суха на дотик. Воронка глибока, широка, але частіше середньої величини, за формою злегка здавлена з боків, має гладку поверхню. Плодоніжка середньої довжини, у центральних на плодовій сумці плодів коротка, тонка, вигнута, в більшості випадків виділяється з воронки. Чашечка частіше напіввідкрита, поміщається в глибокому, широкому, дрібноскладчастому блюдці. Підчашечна трубка — зазвичай конічна, широка і порівняно глибока. Осьова порожнина вузька, невелика. Насінні камери, як правило, закриті. Насіння велике, сплющене, клиновидне, темно-коричневе.

М'якоть біла з кремовим відтінком, ніжна, дрібнозерниста, соковита, ароматна, кисло-солодкого, чудового смаку. Хімічний склад плодів: сухих речовин — 15,5% (максимально — 17%), сума цукрів — 9,9% (12,4%) титрованих кислот — 0,6% (1,0), аскорбінової кислоти — 5,5 (9,9) мг/100г, відношення цукру до кислоти — 16,6 (26,2).

Плід літнього терміну достигання, він може триматися на дереві при деякому запізненні зі збиранням, не змінюючи своїх смакових якостей. Звичайний термін збору плодів — середина і кінець липня місяця. Тривалість зберігання не більше одного-двох тижнів залежно від умов зберігання. Товарність плодів висока, становить 89-92% в тому числі 15-17% плодів вищого сорту.

Плід до знімної стиглості відносно міцно тримається на дереві. Транспортабельність плодів при перевезенні на невеликі відстані цілком задовільна.

Плід десертного якості, придатний для споживання у свіжому вигляді, а також для переробки на соки і приготування сушених яблук.

Сорт самобезплідний, потребує запилювачів, з яких найкращими є Аніс червоний, Серпневе, Липневе Черненко.

Дерева починають плодоносити на 5-й рік після посадки. Живуть і плодоносять 80-120 років і приносять товарний урожай. При повному плодоношенні середній урожай з дерева становить 200 кг. Продуктивність сорту порівняно висока, за середніми багаторічними даними становить 150-170 ц/га. При високих врожаях спостерігається періодичність у плодоношенні. Однак, при хорошому живленні і водопостачанні сорт схильний до щорічного плодоношення.

У північних районах Волгоградської та Саратовської областей дерева цього сорту можуть підмерзати в суворі зими, сорт відрізняється порівняно високою посухостійкістю і високою зимостійкістю для південних регіонів Росії. Вони в середньому стійкі до борошнистої роси і потребують захисту від парші. У сухому і жаркому кліматі Калмикії, Астраханської та півдня Волгоградської областей практично дерева майже не пошкоджуються паршею.

Переваги сорту: висока екологічна пристосованість до жаркого клімату і частих суховіїв; висока врожайність і чудові смакові якості плодів, які поєднуються з красивим зовнішнім виглядом і привабливою ошатною забарвленням.

Плід придат­ний для різних видів переробки.

Недоліки сорту: короткий термін лежкості після збору врожаю; у вологих районах півдня потрібна профілактика проти захворювань парші.

Сорт рекомендується в селекції як джерело для отримання урожайних високоякісних плодів літніх строків достигання.