Фізіологічна стиглість
Стадія розвитку рослини, під час якої насіння або плоди накопичують максимальну кількість поживних речовин та готові до природного відтворення.
Также говорят: повна стиглість, біологічна стиглість
Фізіологічна стиглість є критичним показником для насінницьких господарств, оскільки вона гарантує високий потенціал майбутнього врожаю. Саме на цій стадії в насінні закінчується накопичення запасних білків, жирів та вуглеводів, що забезпечує життєздатність зародка.
Агрономи використовують цей термін для планування збиральної кампанії насіннєвих ділянок. Головною помилкою вважається нехтування цим показником на користь календарних термінів. Недостатнє дозрівання знижує класність насіння, тоді як перестоювання в полі призводить до втрат від самосіву та псування через несприятливі погодні умови.