Сорго

Сорго (Sorghum bicolor (L.) Moench) — це високоврожайна однорічна трав'яниста рослина родини Тонконогові (Poaceae). Ця культура здобула широку популярність у світі завдяки своїй здатності ефективно використовувати вологу та витримувати тривалі періоди посухи, залишаючись рентабельною навіть у несприятливих кліматичних умовах.

Історичною батьківщиною сорго є Африка, звідки культура поширилася до багатьох регіонів з тропічним, субтропічним та помірним кліматом. Сьогодні основні посіви зосереджені в посушливих зонах, де сорго виступає головним джерелом зерна та зеленої маси, замінюючи більш вимогливі до вологи злаки.

Ботанічно рослина характеризується розвиненою кореневою системою, що проникає глибоко в ґрунт, та потужним стеблом, захищеним восковим нальотом. Листя сорго має здатність згортатися при сильному сонці, що мінімізує транспірацію. Суцвіття — щільна або розлога волоть, у якій дозрівають зерна, багаті на крохмаль та протеїн.

Агротехніка вирощування передбачає посів у добре прогрітий ґрунт, оскільки насіння потребує мінімум 12–14 °C для початку проростання. Сорго добре відгукується на мінеральні добрива, проте потребує особливої уваги до боротьби з бур'янами на початкових етапах розвитку, оскільки культура росте повільно у перші тижні після сходів.

Сорго використовують у харчовій промисловості, для виробництва біоетанолу, а також як цінний кормовий інгредієнт для тваринництва. Високий вміст цукрів у соковитих стеблах цукрового сорго робить його ідеальним для отримання силосу, що має чудові показники консервації.

Серед факторів ризику для врожаю виділяють наступні проблеми:

• Хвороби: антракноз листя кукурудзи, гельмінтоспоріоз, пильна сажка, ризоктоніоз, склеротиніоз, пепельна гниль, пітіозна коренева гниль.
• Шкідники: стебловий кукурудзяний метелик, західний кукурудзяний жук, клоп шкідлива черепашка, лукова муха, сірий буряковий довгоносик.