Бере Арданпон (Фердинант)

Зимовий сорт, отриманий близько 1759 р. в Бельгії помологом Н. Арданпоном від посіву насіння невідомого сорту. Районований на Північному Кавказі. В даний час він широко поширений в Україні, Молдові, Казахстані та республіках Закавказзя.

Дерево сильноросле, з досить густою пірамідальною кроною. Штамб прямий, кора сірого кольору, з коричневим відтінком, часто лущиться, густо усіяна жовтими чечевичками. Основні скелетні гілки крони довгі, товсті, колінчасті, зігнуті, з віком що обвисають. Кора основних гілок коричневого кольору із зеленуватим відтінком.

Пагони досить тонкі, сірувато-коричневі, неопушені, злегка колінчасті, з дрібними слабозаметними чечевичками. Листові бруньки загострені, розміщуються на невеликих подушечках. Листкова пластинка видовжено-яйцеподібної форми, майже плоска, трохи винтоподібно повернута навколо головної жилки, блискуча, щільна. Краї листової пластинки хвилясті (гофровані), крупнопилчасті, гострі. Прилистки довгі, вузькі. Листовий черешок тонкий, біля основи слабо-рожево-червоний. Листя середньої величини, овальні, темно-зелені, злегка гофровані, шкірясті, з городчато-пилчастими краями, направлені в сторони.

Квітки дрібні, білі, пелюстки овальні, широкорозставлені. Стовпчики на рівні тичинок, злегка опушені, пиляки рожеві. Суцвіття складаються з 6-10 квіток. Квітки нестійкі до заморозків.

Плід вище середньої величини або великий (масою 170-220 г), дзвінко-грушоподібної форми, з горбистою поверхнею. Шкірка тонка, гладка, матова, в період знімною стиглості зелена, у споживчій світло-жовта, чиста, з дрібними бурими цятками, іноді з рожевим рум'янцем у вигляді легкого загару. Плодоніжка середня за довжиною і товщиною, косо поставлена в глибокій горбистій воронці. Чашочка відкрита, складчаста.

М'якоть біла, ніжна, тане, дуже соковита, кисло-солодка, ароматна, відмінного десертного смаку.

Плід містить сухих розчинних речовин — 17,3%, цукрів — 10,4%, титрованих кислот — 0,5%, аскорбінової кислоти — 7,4 мг/100г, Р-активних катехінів — 50,6 мг/100г сирої маси.

Знімна стиглість на Північному Кавказі і на півдні України в кінці вересня, у Придністров'ї та Закарпатті — в першій декаді вересня, в більш північних районах — в першій і навіть у другій декаді жовтня. Споживча зрілість настає на початку листопада. Тривалість зберігання до середини січня.

Плоди достигають нерівномірно, до настання знімною стиглості плоди досить міцно тримаються на дереві, після її настання схильні до осипання. Товарність плодів висока.

Найкращими запилювачами є: Вільямс, Лісова красуня, Деканка зимова.

До ґрунтів сорт пред'являє досить високі вимоги. Найкраще вдається на родючих і теплих суглинкових або наносних ґрунтах. Погано росте і плодоносить на вологих, холодних і важких ґрунтах, плоди виходять низької якості.

Дерева починають плодоносити на сильнорослому підщепі на 8-9 рік. Добре сумісний з айвовим підщепою, вступає в плодоношення на п'ятий рік. Середня врожайність у центральній частині Кубані у віці 15 років — 120-140 ц/га, у передгірній зоні у віці 20-25 років — 160-180 ц/га.

Зимостійкість середня. Квітки нестійкі до заморозків. Уражається хворобами в сильному ступені: парша листя (максимальний бал) — 4, плодів — 4, ентомоспоріоз — 3.

Переваги сорту: чудовий смак плодів, відносно хороша врожайність, тривала лежкість плодів.

Недоліки сорту: велика вимогливість до тепла і ґрунтових умов, ураженість плодів і листя паршею.

Доцільно культивувати в зоні з теплим сухим кліматом на айвовому підщепі. Широко використовується в селекції, але в значній мірі передає потомству сприйнятливість до парші.

З участю Бере Арданпона створено близько десяти нових сортів, з яких вже включені в Держреєстр (районовані): Красуня Черненко (Дочка Бланкової Ч Бере Арданпон) селекції ВНДІС ім. Мічуріна і Нальчицька Костик (Бере Арданпон Ч Улюблениця Клаппа) селекції СКЗНИИГиПС.