Бере російська

Осінньо-зимовий сорт селекції Россошанської зональної дослідної станції садівництва. Отриманий А. М. Ульянищевою від схрещування Бере зимової Мічуріна з Лісовою красунею. Передано на Державне випробування по ЦЧЗ і Ростовській області в 1984 році.

Дерева середньорослі, широкопірамідальні, середньої густоти. Кора штамба сіра, скелетних гілок сірувато-бура. Тип плодоношення кільчасте.

Пагони середньої товщини, прямі, коричнево-бурі, опушені. Пробуджуваність бруньок хороша, галуження слабке. Чечевички дрібні, рідко розташовані.

Листя дрібне, яйцевидне, короткозагострене, темно-зелене з сизуватим відтінком, гладке, слабоглянцеве, слабо опушене, з дрібним притуплено-пилчастим краєм. Черешок середньої довжини і товщини.

Суцвіття — зонтикоподібна кисть. Бутони біло-рожеві; квітки дрібні, блюдцевидні, білі, ароматні, пестик голий, рильце на рівні пиляків. Строки цвітіння Бере російської ранні.

Плід від середнього до вище середнього розміру, масою 154 г, максимально до 200 г, округло-конічний. Шкірка шорстка зі значною оржавленістю. Основне забарвлення золотисто-жовте, покривне темно-червоне, розмите, на більшій частині плоду. Підшкірні точки дрібні, слабозаметні. Плодоніжка середня довжина і товщина. Воронка дрібна, середньої ширини. Чашечка відкрита; блюдце дрібне, широке, гладке. Підчашечна трубка середня, мішковидна. Насіння середньокрупне, широке, коричневе.

М'якоть біло-кремова, ніжна, дуже соковита, масляниста, кисловато-солодка, із середньої сили ароматом. Зовнішній вигляд привабливий (оцінка 4,8 бала), смак відмінний (4,7 бала). Хімічний склад плодів: вміст цукрів — 10,6%, титрованих кислот — 0,24%, аскорбінової кислоти — 10,6 мг/100г.

Знімна зрілість настає в середині вересня, споживча триває з жовтня до середини січня. За строком споживчої зрілості сорт відноситься до осінньо-зимової групи, максимальна лежкість 120 днів.

Плоди тримаються міцно до знімання. Транспортабельність плодів хороша завдяки міцній шкірці. Сорт десертного призначення.

Сорт самобезплідний. Вік вступу в плодоношення — на 7 рік від окулірування в розсаднику. Середня врожайність 156 ц/га, максимальна 599 ц/га. Плодоносить регулярно.

Зимостійкість на півдні Воронезької області хороша. Найбільше підмерзання спостерігалося в зими 1976-77 р при мінімальній температурі -31,8є і 1978-79 г. при мінімальній температурі ‑32,2є і різких коливаннях температури протягом усієї зими. Ступінь підмерзання плодової деревини дорівнювала 2 балам, ступінь підмерзання кори штамба 1,3 бала. До заморозків у період цвітіння як і інші сорти, нестійкий. Сильне підмерзання квіток (до 100%) спостерігалося в період закінчення цвітіння при зниженні температури до -6є 6-7 травня 1999 р і до -2є протягом 8 днів 2-20 травня 2000 г. До парші та борошнистої роси сорт високовідстійкий. В епіфітотійні роки уражується септоріозом.

Переваги сорту: хороша, регулярна врожайність, висока якість плодів осінньо-зимового періоду споживання, повна стійкість до парші.

Недоліки сорту: середня зимостійкість.